Характеристика пана Пляшкера з повісті Пауля Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»

Хто такий пан Пляшкер

Пан Пляшкер — тихий службовець, який винаймає кімнату в пані Моркван. Він не багатий і не відважний, але має добре серце. Ми знайомимося з ним у вівторок, коли він нервує, чи прийде друг Вівторакус, і чи складеться тиждень так, аби в суботу вернувся Суботик. Така дивна умова показує, що Пляшкер мріє про чудо й готовий заради нього на кумедні вчинки, як-от створювати грім на бляшаних аркушах.

Боязкість і доброта

Пляшкер боязкий. У ресторані він ніяковіє, панічно просить Суботика мовчати, не вміє постояти за себе перед офіціантом. Сам визнає: без чарівної машини він надто несмілий, щоб навчитися водити авто. Але водночас у нього добре серце. Він щиро любить Суботика, переживає за нього, коли той знепритомнів, і забуває про машину та про сварку з другом. У ці хвилини видно, що для нього важливіші люди, ніж чари.

Наївність і винахідливість

Пляшкер часто діє навмання. Він вимовляє бажання двічі й отримує два водолазні костюми. Просить автомобіль, і той з’являється посеред кімнати. Бажає острів, не уточнивши який, і потрапляє на арктичний, потім на вулканічний. Усе це смішно, і водночас показує його нетерплячість і брак досвіду. Проте він і винахідливий: сам створює грім, коли справжнього немає, вміє помститися ображаючим його відвідувачам ресторану, придумує, як повернути папугу.

Дружба й сварка

Особливо яскраво характер Пляшкера видно у стосунках з Вівторакусом. Спершу він запрошує друга лише заради того, щоб повернувся Суботик, і той ображається. Потім Пляшкер сердито кричить на Вівторакуса, коли з’ясовується, що той без дозволу загадав бажання, і знову втрачає друга. Але щоразу розкаюється: відчиняє вікно, щоб гукнути вслід, а згодом, довідавшись адресу, сам іде просити пробачення. І друг прощає. Так Пляшкер вчиться цінувати приятельство.

Як змінюється пан Пляшкер

Спочатку Пляшкер вірить, що без чарівної машини його життя не зміниться. Але після низки кумедних невдач розуміє: бажання, які він загадував, були не про справжнє. Він міг би стати мужнішим сам, міг би навчитися водити авто й накопичити на нього гроші. Суботик нагадує йому про слона, який заграє на роялі, коли дуже схоче, і Пляшкер вирішує жити без машини. Він відносить її на горище, мириться з другом і наприкінці загадує єдине розумне бажання: щоб Суботик лишився з ним назавжди.

Висновок

Пан Пляшкер — боязкий, добрий, наївний і щирий. Його історія вчить, що не варто чекати, поки хтось здійснить твої мрії: головне — розвивати власні сили й берегти друзів. Саме тому він спочатку викликає усмішку, а наприкінці — повагу.