Характеристика Аліси з казки Льюїса Керролла

Хто така Аліса

Аліса — головна героїня казки Льюїса Керролла. Це дівчинка, яка сидить на березі річки поруч із сестрою і нудьгує. Їй не цікаво дивитися в книжку, де нема ні малюнків, ні розмов. Саме ця нудьга й стає початком пригод: Аліса бачить дивного Кролика і кидається за ним у нору. З цього й починається подорож у світ, де все не так, як звикли.

Цікавість і початок пригод

Головна риса Аліси — цікавість. Вона готова бігти за кроликом, не подумавши, як вибиратиметься з нори, і, падаючи в колодязь, розглядає полиці, мапи й банки. Вона не боїться ні пляшечки з написом «Випий мене», ні тістечка «З’їж мене»: спробувавши, вона дізнається, що вони роблять з її зростом. Для неї Країна Чудес — не просто небезпека, а загадка, яку хочеться розв’язати.

Але цікавість Аліси розумна. Перед першим ковтком вона згадує історії про дітей, що обпікалися чи потрапляли у халепи, бо не слухали порад, і перевіряє, чи нема на пляшечці слова «Отрута».

Розум і ввічливість

Аліса любить показувати свої знання. Падаючи, вона міркує про центр Землі, широту й довготу. Правда, часто плутає факти, і це дуже смішно. Але вона не здається: перевіряє себе множенням, географією, віршами, щоб з’ясувати, ким вона є.

Вона також ввічлива. Звертається до Миші так, як вчила граматика, і не хоче нікого ображати. Коли випадково говорить про котів, вона одразу просить пробачення. Навіть до Герцогині, яка кидає в неї немовлям, вона ставиться терпляче. Проте ввічливість не робить її покірною: Капелюшникові вона заявляє, що не слід зачіпати приватних тем.

Сумніви в собі

Країна Чудес змушує Алісу сумніватися у власній тотожності. Вона то збільшується, то меншає, забуває вірші й уже не певна, ким є тепер. Вона питає: «А якщо я не та, що була, то, скажіть-но, хто я тепер?.. Оце так головоломка…» Гусінь, яка не поспішає, питає: «Ти хто?» — і Аліса не знає, що відповісти. Ці епізоди показують, що навіть розумна дівчинка в чужому світі втрачає опору. Проте Аліса не піддається паніці: розмовляє сама з собою, дає собі поради, шукає пояснення.

Відвага перед Королевою

У розділі про крокет Аліса вперше стикається з Королевою Сердець. Королева кричить, що їй треба відтяти голову, але Аліса впевнено відповідає: «Дурниці!» — і Королева затихає. Аліса навіть ховає садівників від страти у квітковий горщик.

Найвиразніше її відвага проявляється на суді. Вона виросла, тож її важко налякати. Король вигадує закон, за яким вона мусить залишити залу, але Аліса каже, що закон вигаданий щойно. Королева вимагає спершу страти, а потім вироку, і Аліса вигукує, що це нісенітниця. Врешті вона каже: «Ви ж просто колода карт!» Карти налітають на неї, але вона прокидається на колінах сестри.

Висновок

Аліса — героїня, яка залишається собою в світі, де немає ні правил, ні логіки. Вона цікава, розумна й ввічлива, сумнівається в собі, але не втрачає здорового глузду. Її відвага не гучна: вона просто відмовляється вірити у безглуздя. Тому образ Аліси залишається привабливим для дітей і дорослих: це дівчинка, яка не боїться питати й думати самій.