Характеристика царя Плаксія з казки Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»
«Цар Плаксій та Лоскотон», Василь Симоненко
Риси характеру
- Жорстокість до дітей
- Цар виголошує закон: діти в країні мають плакати «день при дні», бо «сміятись і радіти у моєму царстві — ні!». Тим, хто всміхнеться, обіцяє: «я того негайно з’їм». Його гвардія — «забіяки-сльозівці» — хапає тих, хто сміявся, і шмагає нагайками. Автор каже прямо: цар любив, «як плачуть діти, бо любив їх сльози пити».
- Самодурство й свавілля
- Вся країна живе за примхою одного: діти мусять ридати, а закони видають лише проти сміху. Власна сім’я Плаксія — три дочки (Нудота, Вай-Вай, Плакота) і три сини-Плаксуни — «цілі дні» сидить, голосить і стогне, і ніхто не питає, чи є для цього причина. Автор жартує, але показує: у такій країні жити можна лише так, як хоче цар.
- Корисливість
- Плаксій боїться не за народ, а за власний «трон»: він лютує, що Лоскотон «скоро нам розвалить трон», і додає: «Що тоді ми будем пити, як не будуть плакать діти!» Тож його влада тримається на чужих сльозах, а не на справедливості.
- Обіцянки без совісті
- Оголошуючи нагороду за Лоскотона, цар торгує власною дочкою: «Хто впіймає Лоскотона, буде муж моїй дочці!» і додає: «Вибирай одну із трьох!» Капітан Макака так хоче «царським зятем стати», що «ні разу в ту зиму» не лягав спати, — тож цар отримує те, що обіцяв.
- Хвастощі й зарозумілість
- На весіллі Нудоти й Макаки цар «ходив, пишався», цілувався із зятем і хвалився: «Ну, тепер Лоскотон, вважай, умер!» Він обіцяє встановити «віковічне царство сліз» і закликає гостей: «Тож від радості ридайте!» Його впевненість у перемозі межує зі сліпотою.
- Безсилля перед сміхом
- Коли Лоскотон з’являється на весіллі, цар «упав на трон» із криком: «Ой, рятуйте — Лоскотон!» Лоскотон лоскоче його, і Плаксій «аж заливався», кулаками тер очі, «потім лопнув і помер». Придворні «одубіли, бо сміятися не вміли». Так тиран гине від того, чого найбільше боявся.
Хто такий цар Плаксій
Цар Плаксій — головний антигерой казки Василя Симоненка. Він править країною з «дивним ім’ям Сльозолий», і вже ім’я говорить про те, як там живуть. Автор змальовує царя кумедно: голова в нього «мов бочка», очі — «ніби кавуни». Але за цією карикатурою стоїть цілком серйозна влада: гвардія, закони, заборони. Саме тому Плаксій — не просто казкове страховисько, а приклад владаря, який керує страхом.
Закони країни Сльозолий
Головний закон Плаксія — плакати. Його власні діти «цілі дні» голосять і стогнуть, а всім дітям країни цар велить плакати «день при дні». Сміх оголошено злочином, і за нього грозить не лише нагайка, а й «з’їм». Сльозівці хапають тих, хто сміявся, а за Лоскотоном полюють по хатах із нагайками в руках. Автор показує, що цей порядок тримається не на справедливості, а на страху й користі: цар «любив їх сльози пити».
Чого боїться тиран
Плаксій так пов’язав владу зі сльозами, що боїться одного чоловіка — Лоскотона. Свій страх цар висловлює прямо: Лоскотон «скоро нам розвалить трон», бо ж що тоді пити, коли діти не плакатимуть? Коли ж він оголошує нагороду, видно, як цар ставиться до рідних: дочка для нього — приз. Капітан Макака, який так хотів стати царським зятем, і впіймав Лоскотона, поки той спав після нічного обходу бідняцьких хат.
Весілля й кінець Плаксія
На весіллі цар виглядає переможцем: пишається, цілується із зятем і обіцяє «віковічне царство сліз». Але його влада тримається лише на страху. Коли Лоскотона визволяють, Плаксій стає безпорадним: падає на трон, кричить про допомогу. Лоскотон лоскоче його — і цар регоче так, що, як каже автор, «лопнув і помер». Придворні «одубіли», бо сміятися не вміли, а сини, як сказано в казці, «до чужих втекли країв», царівни ж «у чотири бігли боки».
Плаксій і його оточення
Цар не діє сам: навколо нього збираються ті, кому вигідна його влада. Гвардія «забіяки-сльозівці» наводить лад нагайками. Капітан Макака «віроломний, як змія» й готовий шпигувати, аби стати зятем. На весіллі «поет один гладкий» присвячує молодятам вірша, де хвалить їхню вроду так, що «навіть жаби від ганьби булькнули у воду». Автор іронічно показує двір, де всі лише догоджають і ніхто не каже правди. Тому й кінець Плаксія двору не потрібен: «придворні одубіли», бо сміятися не вміли, і жоден не приходить йому на допомогу.
Висновок
Плаксій у казці — образ тирана, чия сила вся в забороні радості. Симоненко показує його і смішним, і страшним: смішним — бо гине від лоскоту, страшним — бо живе чужими сльозами. Для шкільної характеристики можна сказати так: цар Плаксій жорстокий, самозакоханий і корисливий, але вразливий саме там, де вважав себе непереможним, — перед щирим сміхом.
Стосунки з іншими
- Лоскотон →
- ворог царя; його сміх руйнує закони Плаксія
- Капітан Макака
- царський посіпака, який впіймав Лоскотона й так хотів стати царським зятем, що не спав цілу зиму
- Царські діти: три царівни й три Плаксуни
- родина Плаксія; цілі дні голосять, а після його смерті розбігаються хто куди
- Батраки й робітники
- прості люди, які визволяють Лоскотона й допомагають скинути трон
Цитати-характеристики
-
«Цар любив, як плачуть діти, Бо любив їх сльози пити.»
про те, чого хоче Плаксій
-
«Бо сміятись і радіти У моєму царстві — ні!»
закон Плаксія
-
«Хто впіймає Лоскотона, Буде муж моїй дочці!»
нагорода за арешт Лоскотона
-
«Потім лопнув і помер.»
кінець царя Плаксія
План характеристики
Для усної відповіді або твору-характеристики.
- Хто такий цар Плаксій
- Закони країни Сльозолий
- Чого боїться тиран
- Весілля й кінець Плаксія
- Висновок