Характеристика Лоскотона з казки Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»
«Цар Плаксій та Лоскотон», Василь Симоненко
Риси характеру
- Доброта й турбота про дітей
- Автор називає його: «Добрий дядько Лоскотон». Він приходить «кожний вечір — хай чи дощ іде, чи сніг — до голодної малечі» і «усім приносив сміх». Серед ночі, коли «всіх колише сон», він іде «в бідняцькі хати їхніх діток розважати». Для тих, хто плаче за царським наказом, він справжня втіха.
- Теплота й жартівливість
- Про його вдачу сказано: «Мав він вдачу теплу й щиру, ще й лукавинку в очах». Автор згадує його вуса — «Лоскотливі мав він вуса» — і «м’яке волосся русе». Його сила — у жарті: «Він як прийде, залоскоче, то сміється, хто й не хоче». Де він з’являється, там, як сказано, «плач там припинявся» й приходить «голосний та щирий сміх».
- Безстрашність
- Заборони царя Лоскотона не зупиняють: «Але дядько Лоскотон не боявся цих заслон». Він жив «у мандрах і митарстві», «зневажаючи закон», і далі ходив «по всій країні» з торбиною сміху, хоч за ним полювали «охоронці злих законів» із нагайками.
- Довіра до людей і їхня довіра до нього
- Сльозівці «довго скрізь його шукали», та не знайшли, «бо його завжди і всюди од ловців ховали люди». Коли ж Лоскотона заарештовують, його звільняють «батраки й робітники»: «Це прийшли твої брати!» Вони запрошують: «Йди до нас, веселий брате, в нашу здружену сім’ю!» Лоскотон не самотній герой — він серед своїх.
- Вразливість
- Навіть невловимий Лоскотон може потрапити в пастку: на світанку, «насмішивши діток», він «у міцний поринув сон між кленових віток». Саме тоді до нього, мов змія, підкрадається Капітан Макака й зашморгує на шиї аркан. Автор не соромить героя: так трапляється з тим, хто всю ніч ходив по хатах.
- Кмітливість і вміння перемагати без зброї
- У палаці Лоскотон не б’ється. Він «стрибнув на трон» до царя й сказав: «Насмієшся ти хоч раз!..» — «став царя він лоскотати, і Плаксій став реготати». Цар помирає від сміху, його гвардія й сім’я розбігаються. Так «веселий Лоскотон розвалив поганський трон».
Хто такий Лоскотон
Лоскотон — «Добрий дядько Лоскотон», який «жив у мандрах і митарстві», «зневажаючи закон». Симоненко одразу дає йому портрет: тепла й щира вдача, лукавинка в очах, сіра накидка, лоскотливі вуса й русяве волосся до вух. У цього портрета немає лицарських обладунків: Лоскотон не воїн, а мандрівний жартівник. Але саме він стає головним героєм, бо в країні, де сміх заборонено, його дар виявляється найнебезпечнішим для влади.
Дарувальник сміху
Лоскотон приходить до дітей щовечора, хай «дощ іде чи сніг». Він приносить їм не гроші й не їжу, хоч малеча голодна, а сміх: «в розмальованій торбині, в пальцях лагідних своїх». Де він з’являється, «зразу плач там припинявся». Сміх у казці — не розвага, а спосіб зберегти людську гідність: коли заборонено радіти, радість стає опором.
Опір заборонам Плаксія
Цар видає закони «проти лоскоту», а охоронці з нагайками «полювали по хатах». Лоскотон не ховається від цих заслонів: ходить «по всій країні» і далі приносить сміх. Допомагають йому прості люди: ловцям не вдається його знайти, бо «його завжди і всюди од ловців ховали люди». Так казка показує, що сила Лоскотона — не лише в ньому самому, а в тому, що його підтримують.
Арешт і визволення
Однак навіть доброго мандрівника можна захопити зненацька. Одного ранку, «насмішивши діток», Лоскотон засинає, і Капітан Макака, що так хотів стати царським зятем, зв’язує його арканом і ставить за ґрати. Цар починає весілля. Але вночі «батраки й робітники» розносять перепони, гнуть ґрати, «мов прути», і запрошують його: «Йди до нас, веселий брате». Автор тут ясно говорить, на чийому боці Лоскотон: він брат простих людей.
Лоскотон і Плаксій: дві протилежності
Автор свідомо будує двох героїв як дзеркальні. Плаксій має голову, «мов бочка», і очі, «ніби кавуни»; Лоскотон — «м’яке волосся русе» й лукавинку в очах. Цар «любив їх сльози пити», мандрівник носить сміх «в пальцях лагідних своїх». Охоронці царя ходять «із нагайками в руках», а в Лоскотона — розмальована торбина. Через цю протилежність казка проста й зрозуміла п’ятикласнику: добро й зло тут помітні з першого погляду, а головне питання — що сильніше: страх чи щирий сміх.
Перемога й висновок
Фінал — це перемога сміху над страхом. Лоскотон стрибає на царський трон і говорить: «Насмієшся ти хоч раз!..» Він лоскоче Плаксія, той реготить і помирає, а його сім’я й гвардія розбігаються. Для шкільної характеристики можна сказати так: Лоскотон добрий, веселий і безстрашний; він не перемагає силою, а дає дітям і людям те, що в них відібрали, і саме тому тиран боїться його більше за всіх воїнів.
Стосунки з іншими
- Цар Плаксій →
- ворог; Плаксій забороняє сміх, а Лоскотон приносить його дітям і зрештою лоскотом убиває царя
- Капітан Макака
- царський посіпака, який підкрався до сплячого Лоскотона й зашморгнув аркан
- Батраки й робітники
- прості люди, які звільняють Лоскотона з в’язниці й називають його своїм братом
- Діти
- найвдячніші слухачі Лоскотона, для яких він ходить по бідняцьких хатах
Цитати-характеристики
-
«Мав він вдачу теплу й щиру, Ще й лукавинку в очах.»
про характер Лоскотона
-
«Він як прийде, залоскоче, То сміється, хто й не хоче.»
чим він діє на дітей
-
«Йди до нас, веселий брате, В нашу здружену сім’ю!»
батраки й робітники визволяють його з в’язниці
-
«Сам же він живе й понині, Дітям носить щирий сміх»
фінал казки
План характеристики
Для усної відповіді або твору-характеристики.
- Хто такий Лоскотон
- Дарувальник сміху
- Опір заборонам Плаксія
- Арешт і визволення
- Перемога й висновок