Характеристика Савки з комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч»
«Сто тисяч», Іван Карпенко-Карий
Риси характеру
- Бідність і залежність від позичок
- У першій дії він приходить до Калитки з проханням: «Грошей позичте, куме!» Карбованців з сотню, «до Семена». Післязавтра йому «строк платить Жолудю за землю», а договір суворий: «як грошей в строк не віддам — хліб зостанеться за Жолудьом без суда». Вдома його теж пиляють: з жінкою вони «тілько лаємось і все через гроші». Тож він вигукує: «Надокучили прокляті злидні!…»
- Сміливість і забобонність водночас
- Савка розповідає, як «під Івана Купайла» ходив на роздоріжжя й кликав «безп’ятого»: «я тобі в ніжки уклонюся, до смерті слугою твоїм буду!» Коли той «зайцем мимо мене», Савка тікав так, що «мало дух з мене не виперло», і «дві неділі слабів». Каже про гроші: «Страшно тілько без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат».
- Практичність і хитрість
- Він пристає до афери, але вимагає плати. Коли Калитка пропонує п’ятдесят від тисячі, Савка не погоджується: «Ні, куме! Коли вже труситься, то хоч знать за віщо». Остаточна умова: «Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців». Герасим про нього говорить: «Одважний чоловік! До чорта ходив і на все піде за гроші».
- Страх, який він долає
- У місті Савка не може відразу піти розмінювати гроші: «Вчора хотів спробувать… Оце підійду до лавки та й думаю: а що, як пізнають, що фальшиві? Та й назад». Лише після двох восьмушок у трахтирі, як він сам каже, «сміливость найшла на мене». У казначействі він стоїть «як окам’янів», а коли отримує срібло, іде надвір, усміхається всім і на дурну репліку відповідає: «Може, й так, та гроші є!»
- Недовіра до кума й рішучість
- Коли Герасим пропонує залишити гроші у себе, Савка відповідає: «Давайте моє мені». Він не збирається, як сам каже, «заглядав вам у вічі, як цуцик», і виймає ніж: «Не розпалюйте ж мене, бо тут вам і амінь, коли почнете крутить». Торгуватися за свою частку вміє так само гостро, як і Калитка.
- Здоровий глузд у кризі
- Коли пачки виявляються порожніми, Савка першим бачить: «Та це не гроші, це чистісенька бумага». Він заспокоює кума: «що з воза впало, те пропало». Після порятунку Калитки каже: «Буде здоров’я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає».
Хто такий Савка
Савка — простий селянин, кум Калитки, який живе в постійній нестачі. Автор показує його як протилежність господаря: у Калитки двісті десятин, а Савка «держить» у Жолудя шматочок землі й не має чим за нього платити, а жінка лається з ним через бідність. Він балакучий і веселий, але його життя теж тримається на грошах, заради яких Калитка йде на ризик.
Позичка й «безп’ятий»
Перша розмова Савки з Калиткою — про гроші. Савка просить сотню, але сам розповідає про Жолудя, у якого, за чутками, «нечисті гроші». Тоді він оповідає, як ходив у ніч на Івана Купала кликати «безп’ятого» і скільки страху натерпівся. Для Калитки це сигнал: «Сміливі, сміливі ви, куме, з вами і не такі діла можна робить». Для читача — підтвердження, що Савка готовий на ризик, коли йдеться про гроші. Водночас Савка здогадується, що в Калитки теж щось нечисте: «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя».
Участь в афері: страх і торг
У другій дії Калитка відкриває Савці свою ідею — купити «сто тисяч» фальшивих. Савка спершу не вірить, що так буває, але швидко погоджується. Він бачить у цьому порятунок від боргів: «Заживем! Об землю злидні». Його головне завдання — розміняти пробні гроші в місті. Він розповідає потім, як ішов до лавки й повертався, як випив для хоробрості, як сидів у казначействі, поки хтось не штовхнув: «Чи ти, земляк, заснув, чи що?» Коли ж усе вдалося, Савка радісно виходить на вулицю, усміхається всім, а панові, що назвав його дурним, відповідає: «Може, й так, та гроші є!»
Розв’язка: мішок із папером
Саме Савка першим бачить, що «чистісенька бумага», і не втрачає голови: «заспокойтесь; що з воза впало, те пропало». Коли Параска питає, куди побіг чоловік, Савка змушений признатися: «Сором признаться… оце добро ми купили за п’ять тисяч». А коли Калитку приводять до тями, Савка першим говорить слова, які здаються мораллю всієї комедії: гроші він більше не хоче. Тож, на відміну від Калитки, Савка змінюється: з авантюриста стає людиною, яка знає свою міру.
Висновок
Савка в комедії — не другорядний персонаж, а своєрідний «контраст» Калитці. Обидва тягнуться до грошей і обох обдурено, але Калитка від програшу ладен померти, а Савка просто виходить із гри. Висновок для шкільної характеристики такий: Савка бідний, сміливий і практичний; його кмітливість рятує його від крайнощів, а розв’язка змушує його назавжди відректися від легких грошей.
Стосунки з іншими
- Герасим Калитка →
- кум; Савка позичає в нього гроші, стає його спільником у справі з фальшивими грошима, торгується й урешті відрікається від афери
- Параска
- дружина Калитки; Савка розповідає їй, що обманули і що Герасим кинувся з хати
- Бонавентура (Копач) →
- гість у хаті Калитки; разом із Савкою допомагає прийти до тями Герасимові
Цитати-характеристики
-
«Страшно тілько без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат.»
дія I: про те, чому він пішов би до самого нечистого
-
«Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців.»
дія II: умови участі в афері
-
«Та це не гроші, це чистісенька бумага.»
дія IV: першим бачить, що Калитку обдурили
-
«що з воза впало, те пропало.»
дія IV: заспокоює Калитку
-
«Буде здоров’я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь.»
дія IV: висновок із пригоди
План характеристики
Для усної відповіді або твору-характеристики.
- Хто такий Савка
- Позичка й «безп’ятий»
- Участь в афері: страх і торг
- Розв’язка: мішок із папером
- Висновок