Характеристика Бонавентури-Копача з комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч»
«Сто тисяч», Іван Карпенко-Карий
Риси характеру
- Балакучість і самовпевненість
- Копач говорить про себе: «Я їх багато бачив, у мене опит і практіка», «командовал зводом» і вже «літ трідцать в одставкє». Приказка «Опит — велікоє діло!» лунає майже в кожній його репліці. Він радить Калитці все: садок, ставок, пасіку, як скуповувати землю й де сватати сина; Герасим відмахується: «Чортзна-що, аж нудно слухать!»
- Віра в клад
- Копач шукає скарб на Боковеньці: скеля з зрізаним верхом, «як у чумацькій шапці», дві «копили», висічені оскардами, і під землею «кам’яну фигуру чоловіка». Він упевнений: «Там гроші, іменно там. Там моя судьба». Роман каже про нього: «Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон». Але Копач не здається: «Оцей раз як не найду гроші — годі, кінець, амінь».
- Показна вченість
- Копач любить жартувати наукою: згадує «Торічелієва пустота» (це, каже, з «фізікі»), сипле «французькими» фразами (вів ля Буланже, оле куто ля фуршет) і докоряє Калитці, що той не вчив сина. Герасим чує лише, що воно «не по-нашому лопоче». Копач мріє: «Зараз би поїхав в Париж» і хоче «зимою» написати комедію.
- Добродушність
- У Пузирів Копач виставляє себе блазнем — вірші читає, «по-турецькому, чи що, балака», — а потім, показуючи на Романа, просить: «кличте ж і його, це Калитчин син — хазяїн гарний». Роман сердиться на Копача, але той не думав його образити. Калитку він не вчить жорстоко, а підбадьорює: «Скуповуйте помаленьку, скуповуйте!»
- Чесність і безкорисливість
- Коли Роман питає: «Украдемо, чи як?», Копач обурюється: «Боже борони!» і додає: «Я, слава богу, вік прожив, а і тріски чужої не взяв!» Фальшиві гроші його не цікавлять: «Ти все на лихе вернеш: викопаєм». Він мріє про багатство, але шукає його тільки в землі.
- Безпорадність у практичному
- Роман про нього: «І все він зна — тілько нічого не робе». Герасим дивується, що «хоч голий, так веселий», і додає: «Отакого робітника візьми, за рік і вуха об’їсть». Навіть на оглядини Копач бере «запас» сала й хліба: «Опит говоре: запас біди не чинить».
- Присутність духу в небезпеці
- Серед ночі Копач у клуні відчує, що щось чирк-чирк його по носі, лапає рукою, запалює сірничок і бачить: «На перекладині висить Никодимович». Він виймає «перочинний ніж» і перерізає пояс. Потім розповідає, що «мало не вмер від страху», а Калитці «не жить на світі» без його «опиту».
Хто такий Копач
У списку дійових осіб він названий так: «Банавентура — Копач». Це колишній військовий, який, за власними словами, «командовал зводом» і вже «літ трідцать в одставкє» ходить по світу, а за словами Романа, «голий став як бубон». Копач приходить у хату Калитки зі щупом, шукає клад на Боковеньці, а заодно обідає й дає поради. У комедії він виконує подвійну роль: він смішний, а водночас дзеркально відображає Калитку, бо теж хоче розбагатіти без праці.
«Опит» і Боковенька
Головна думка Копача — що досвід усе вирішує. «Опит — велікоє діло!» — каже він і про свині, і про науку, і про службу, і про те, як тримати в шорах коня. З цим словом він заходить у кожну розмову. Його власна справа — Боковенька: скеля «як у чумацькій шапці», балки, що сходяться клином, дві «копили» та кам’яна постать, висічена «оскардами». За його словами, це «само провідєніє указує путь». Тридцять років пошуків нічого йому не дали, але він не здається, і саме ця впертість робить його образ і смішним, і майже зворушливим.
Мова й «вченість»
Копач любить говорити вчено: згадує «Торічелієва пустота», вставляє «французькі» фрази, цитує вірші й обіцяє, що «зимою» напише комедію. Насправді його «французька» — набір безглуздих складів, і Калитка чує лише «лопотання». Автор висміює не освіту, а претензію на неї: для Копача наука — це красива мова, якою він прикриває власну безпорадність. Він і сам про це не здогадується.
Добродушність і безкорисливість
Попри все, Копач — добра людина. Коли в Пузирів його вибрики смішать гостей, він не забуває про Романа й просить, щоб запросили й його. Калитці він радить, як господарювати. Роман на нього сердиться, але Копач нічого не бере чужого й усю душу вкладає в мрію, що колись «зашумить Банавентура-копач». Він не здатний на афери: на пропозицію «украдемо» він відповідає «боже борони».
Порятунок Калитки
Найбільше Копач доводить свою людяність у четвертій дії. Він іде спати до клуні, а вночі в темряві відчуває над собою ногу й розуміє, що там висить господар. Копач миттєво хапає ніж і перерізає пояс. Автор тут вдало поєднує сміх і драму: Копач розповідає про «опит» і «реприманд», а Калитка ще ледь дихає. Коли ж Калитка оживає й проклинає порятунок, Копач відповідає не докорами, а новою мрією: «поїдемо на Боковеньку, там є гроші». У цій репліці — весь Копач: безнадійний мрійник, який не здається.
Висновок
Бонавентура-Копач — комічний двійник Калитки: обидва шукають легких грошей, але Калитка заради них стає жорстоким, а Копач залишається добрим. Він непрактичний, хвалькуватий і смішний, проте чесний і щирий. Висновок для шкільної характеристики такий: Копач показує, що можна жити мрією й не робити зла, але мрія без праці нікого не годує.
Стосунки з іншими
- Герасим Калитка →
- господар, у якого Копач гостює; дає йому поради, а Калитка вважає його «з зайцями в голові», але саме Копач рятує його з петлі
- Роман
- син Калитки; Копач возить його до Пузирів на оглядини й кличе копати клад на Боковеньці
- Гершко
- фактор; Копач зустрічає його віршами й вигуками, а той лише відмахується
Цитати-характеристики
-
«Опит — велікоє діло!»
улюблена приказка Копача
-
«Я, слава богу, вік прожив, а і тріски чужої не взяв!»
дія IV: відповідь Романові на «украдемо»
-
«Щастя маєте, що я ліг в клуні спать.»
після порятунку Калитки
-
«Зараз би поїхав в Париж.»
відповідь Калитці: що зробив би з грошима
План характеристики
Для усної відповіді або твору-характеристики.
- Хто такий Копач
- «Опит» і Боковенька
- Мова й «вченість»
- Добродушність і безкорисливість
- Порятунок Калитки
- Висновок