Характеристика Микити Кожум’яки з драми-казки Олеся «Микита Кожум’яка»

головний герой, наймолодший син кожум’яки 5 клас

Риси характеру

Надзвичайна сила: Батько розповідає Князеві, що Микита вже «з трьох літ боров» його, а коня колись «перекинув через тин». Брати кажуть: «Таку руку має він, наш найменший брат, Микита. Не з заліза — з криці лита!» Мріючи про нову хату й волів, батько додає: «А Микита?! Цей відразу по дванадцять шкур бере». Для його бою ковалі цілу ніч кують залізну булаву.
Працьовитість: Микита з’являється в третій картині вже за роботою. Діти, які прийшли по нього, питають: «Де ж він, той, що дуги гне?», і батько показує: «Ось він, діти, шкури мне». Для Микити праця — справа, яку не слід переривати: «Не маю я охоти розмовлять під час роботи».
Запальність: Коли дванадцять парубків питають, чи піде він на Змія, Микита рве дванадцять шкур і гримає: «Одчепіться!.. Геть!» Брати остерігаються його гніву: «Вхопить шкуру та як трісне — дух твій вийде, ані писне!» Дідам, які прийшли слідом, він каже: «Через вас дванадцять шкір вже подер… Хіба не шкода?» Коли батько дорікає йому за «глум» і «пиху», Микита відповідає: «Не доводьте до гріха!» і навіть погрожує: «Слово ще — й робити кину».
Доброта й чуйність: Батько, розповідаючи Князеві про сина, не лише згадує про його гнів, а й додає: «Сміх і сльози… Чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, і всіх любить нас, либонь, а зачепиш — як огонь!» Дітей, які приходять до нього, Микита не проганяє: вислуховує їх і відповідає спокійно.
Безкорисливість і скромність: Діти обіцяють від імені Князя все, чого він захоче, а Князівна принесе в дарунок «власне серце». Микита відповідає: «Скарбів, діти, я не хочу! Що б робив я з скарбом тим?» Він каже: «Недосяжна зірка в небі, хоч вона і сяє всім», — схоже, так він називає Князівну. Брат каже про нього: «Ось Микита наш, дивак, покохав собі Князівну».
Мужність і спокій: Дівчата перед боєм розповідають: «Усе сміється він — ні крихти переляку!» Біля замка Змія Микита «став, як дуб, і стукає в ворота». У бою відступає, спотикається, але знову підводиться й, нарешті, «Змія взяв, ще раз об землю вдарив». Після перемоги стоїть, «в боки взявсь», і сміється.

Хто такий Микита

Микита — наймолодший син старого кожум’яки, який із синами обробляє шкури. У першій і другій картинах його ще немає: про нього говорять інші. Старий кожум’яка, що з’являється у Князя на раді, розповідає, що найменший син «щось страшне»: сердитий, дужий, але «чулий, добрий» і розумний. Так Олесь готує читача: до того, як Микита вимовить перше слово, ми вже знаємо, чого від нього чекати.

Силач і трудар

У третій картині сини працюють на подвір’ї, і брати між собою жартують: «Ось Микита наш, дивак, покохав собі Князівну». Про його силу брати говорять між собою («Таку руку має він…»), а батько, мріючи про нову хату, пару волів і новий хлів, каже про найменшого: «Цей відразу по дванадцять шкур бере». Автор показує силу через діло, а не через оповідь: Микита — не лицар, а працівник.

Чому він проганяє дорослих

Спершу до Микити приходять дванадцять парубків, потім дванадцять дідів. Вони говорять урочисто: «Князь великий нас послав». Але Микита навіть не слухає: рве шкури й гнівається, що йому заважають працювати. Своїми словами він пояснює це так: посланці «ходять, лазять, заважають, від роботи одривають». Автор мотивів більше не розкриває, тож у школі пояснення різні. Батько ж чесно бачить небезпеку: «Не хочеш битись, — будем Змієві коритись».

Діти й рішення на двобій

Третя група посланців — діти. Дівчинка не наказує, а перелічує: якщо ти знайдеш за Князівну кращу квітку чи заспіваєш краще за солов’їв — «не йди», бо вона й сама цього не хоче. «Коли ж чуєш правду ти, на двобій із лютим Змієм мусиш, лицарю, піти». Тут Микита перестає гніватись. Він відмовляється від скарбів і обіцяє: «Йдіть скажіть ясному Князю, що іду я на двобій». Його рішення не купується обіцянками: батько ще на раді казав, що в сина «наймиліш йому дитина».

Бій із Змієм і висновок

У четвертій картині народ дивиться на Микиту з надією. Дівчата розповідають, що він сміється, а ковалі цілу ніч кували для нього залізну булаву. Біля замка він «став, як дуб». Бій передають голоси з юрби: Микита відступає, Змій падає, Микита спотикається, потім Змій «зваливсь». Микита «в боки взявсь, стоїть собі й сміється» і виносить Князівну. Висновок для шкільної характеристики такий: Микита — сильний і гарячий, але добрий, працьовитий і безкорисливий; він іде проти зла не за нагороду, а тоді, коли чує прохання, в якому є правда.

Стосунки з іншими

Батько (Кожум’яка): старий майстер; хвалить сина, розповідає про нього Князеві, боїться гніву й попереджає посланців: «не спустить він нікому»
Князь: правитель, що шукає борця; Микита спершу не слухає його посланців, а потім погоджується на двобій
Діти: дванадцять дітей-посланців; після їхнього прохання Микита вирішує йти на Змія
Змій: ворог, якого Микита перемагає в четвертій картині

Цитати-характеристики

«Таку руку має він, наш найменший брат, Микита.»

брат Микити про його силу
«Не маю я охоти розмовлять під час роботи.»

Микита до парубків, що прийшли від Князя
«Скарбів, діти, я не хочу!»

відповідь на обіцянки Князя
«Йдіть скажіть ясному Князю, що іду я на двобій.»

рішення Микити після розмови з дітьми
«Микита в боки взявсь, стоїть собі й сміється.»

після перемоги над Змієм

План характеристики

Для усної відповіді або твору-характеристики.

Хто такий Микита
Силач і трудар
Чому він проганяє дорослих
Діти й рішення на двобій
Бій із Змієм і висновок