Характеристика Тома Соєра

Хто такий Том Соєр

Том — головний герой роману Марка Твена. Він живе в містечку Санкт-Петербург на березі Міссісіпі з тіткою Поллі, зведеним братом Сідом і кузиною Мері. Дорослі вважають його пустуном: він краде варення й цукор, бігає купатися, б’ється, втікає від роботи. Проте автор показує Тома з теплом і гумором, і читач швидко розуміє: у цьому хлопцеві є кмітливість, уява й добре серце.

Хитрість і винахідливість

Найвідоміший епізод — біля паркану. Тітка карає Тома за бійку й порвані штани, і він уже сумує над довжелезним парканом. Раптом його осяює: треба вдати, що білити паркан — рідкісне щастя. Бен Роджерс, який спершу кепкує, просить дозволу спробувати й охоче платить яблуком. До обіду інші хлопці теж віддають свої скарби, а Том сидить у холодку, і паркан побілений у кілька шарів. Так він робить «відкриття»: чогось хочеться тоді, коли воно нелегко дається.

Мрії та ігри

Том живе в світі книжок і мрій. Образившись на Беккі, він уявляє себе то воїном, то вождем індіанців, то піратом. У лісі розігрує Робін Гуда з Джо Гарпером і сперечається, що «в книжці» треба падати саме так. Піратська гра на острові — така ж: придумані прізвиська, пароль, плани на майбутнє. Але ці мрії допомагають йому й у справжньому житті: уява дає змогу вигадувати вихід із халеп, розвеселяти друзів і навіть у печері підбадьорювати Беккі.

Слава і хвальба

Том любить, коли ним захоплюються. Він міняє здобуті на паркані скарби на квитки в недільній школі й виходить по Біблію, хоч і не знає навіть, хто були перші учні Христа. Він приходить на власну панахиду, радіє, що за ним плакало все місто, і потім ходить героєм. На острові хлопці вчаться курити, щоб потім хизуватися. Автор із добротою сміється з цієї слабкості: хвальба Тома нешкідлива, а смішна.

Сміливість і совість

Найважливіші вчинки Тома — не ігри. У школі, коли вчитель допитує учнів про розірвану книжку і доходить черга до Беккі, Том підводиться й бере провину на себе, хоча знає, що буде покараний. На суді він, хоч і боїться Джо, розповідає правду про вбивство і рятує невинного Мефа Поттера. У печері він шукає вихід, не кидає ослаблу Беккі й нарешті знаходить шлях до світла.

Совість мучить його і до суду. Він потай носить Поттерові їжу в в’язницю, не може спати, а хвороба видається йому карою за гріхи. Саме ці страждання показують: Том не пустун, а добра людина.

Недоліки

Том часто діє, не думаючи. Він утікає на острів і не дає звістки тітці, потім вигадує «віщий сон», щоб покрасуватися. Тітка прямо каже: він ніколи не думає про інших. Коли ж Том розуміє, що завдав їй болю, щиро розкаюється. Він також ревнивий і образливий: у суперечці з Беккі впирається, а потім сам мучиться від ревнощів.

Висновок

Том Соєр — живий і правдивий образ хлопчика. Він хвалькуватий, хитрий, ледачий до роботи, але вірний, відважний і здатний на чесний вчинок. Через нього Марк Твен показує, що дитячі ігри й уява — не легковажність, а школа сміливості, а справжня мужність проявляється тоді, коли доводиться відповідати за свої слова.