Дружба Тома Соєра і Гекльберрі Фінна в романі Марка Твена

Том Соєр і Гекльберрі Фінн — найкращі друзі. Том живе з тіткою й ходить до школи, а Гек — безпритульний хлопчик, який ночує де прийдеться. Матері забороняють дітям гратися з ним, але Тома це не зупиняє.

Хлопці разом шукають скарб, граються в піратів і розбійників. Одного разу вночі вони бачать на кладовищі вбивство. Щоб вберегтися від злого індійця Джо, вони підписують кров’ю клятву мовчати про те, що бачили.

Дружба допомагає їм і в біді, і в радості. Гек рятує вдову Дуглас, а Том ділить із ним скарб порівну. Навіть коли Гек утікає від суворого життя, Том його не осуджує, а вмовляє повернутися.

Отже, їхня дружба проста й щира: вони допомагають одне одному, хоч і зовсім різні.

Марк Твен зводить разом двох хлопців, які на перший погляд не можуть дружити. Том живе в родині, ходить до школи й церкви, а Гек — син міського п’янички, вільний, як птах. Саме тому Том заздрить Гекові, а Гек поважає Томову вигадливість.

Їхня дружба видна вже в дрібницях: Том віддає хитливий зуб за кліща, обоє сперечаються про прикмети й засоби від бородавок. Потім вони йдуть на кладовище, і ця ніч з’єднує їх на все життя. Побачивши вбивство, хлопці розуміють, що можуть вберегтися лише мовчанням, і скріплюють клятву підписом, зробленим кров’ю.

Перевірку дружби складає суд. Том виходить свідчити й розповідає правду. Гек, який боїться Джо, засмучений, проте не відвертається від друга. Далі вони разом шукають скарб і стежать за корчмою, а коли Том зникає в печері, Гек лежить у вдови з гарячкою після нічної пригоди.

Особливо приємно, що Том не забуває про Гека у хвилину успіху: він заявляє, що половина скарбу належить другові. А коли Гек не витримує життя у вдови, Том розуміє його й підбирає слова, щоб повернути до дому.

Отже, їхня дружба — це не лише спільні пригоди. Це вміння тримати слово, допомагати у важкі хвилини й не змушувати друга ставати іншим.

Том і Гек різні. Том уміє вигадувати ігри, любить книжки про піратів і мріє про славу. Гек більше знає про життя: він практичний і обережний. Том живе в родині, Гек — сам собі господар.

Але схожого в них теж багато. Обидва не люблять нудних правил і подобаються одне одному. Обидва вірять у прикмети й боються мертвих. Обидва відчувають вдячність до тих, хто був добрий до них.

Вони доповнюють одне одного. Том вигадує план, а Гек питає про практичне: чи не відбере скарб вдова, чи не небезпечно копати вночі. Завдяки цьому вони пережили кладовище, острів і будинок із привидами.

Тому їхня дружба цікава: вона показує, що друзі не мусять бути однаковими, щоб бути вірними.