Молитва («Боже великий, єдиний»)

Про що цей вірш

Це молитва. Вона звернена до Бога й починається словами «Боже великий, єдиний». Спершу вірш просить: «Нам Україну храни» й нехай «волі і світу промінням» Бог її осяє. Потім говорять діти: просять просвітити їх «світлом науки і знання» й зростити «в чистій любові до краю». У третій строфі знову звучить прохання «Нам Україну храни» й молитва за «люд наш». У фіналі просять «волю», «долю», «доброго світу» й «щастя» для народу.

Вірш складається з чотирьох чотирирядкових строф. Кожна з них — окреме прохання, а разом вони ведуть від захисту країни до щастя народу.

Розбір строфа за строфою

Перша строфа: захист. «Боже великий, єдиний, / Нам Україну храни, / Волі і світу промінням / Ти її осіни». Вірш починається звертанням: «Боже великий, єдиний». Далі просять «храни» — оберігай. Друга пара рядків — метафора: воля й світло як промені. «Осіни» тут можна розуміти як «огорни», «накрий»: нехай Україну огорнуть промені волі й світла.

Друга строфа: діти просять про науку. «Світлом науки і знання / Нас, дітей, просвіти, / В чистій любові до краю, / Ти нас, Боже, зрости». Тут з’являються діти: «Нас, дітей». Вони просять просвітити їх «світлом науки і знання» і зростити «в чистій любові до краю». «Просвіти» — освіти; «зрости» — виховай, зроби, щоб ми виросли такими. Виходить, любов до краю треба ростити, як рослину.

Третя строфа: молитва за люд. «Молимось, Боже єдиний, / Нам Україну храни, / Всі свої ласки-щедроти / Ти на люд наш зверни». Прохання «Нам Україну храни» повторюється. Тепер його доповнено: нехай усі Божі «ласки-щедроти» зійдуть на «люд наш», тобто на народ. Слово «Молимось» прямо називає, що це молитва.

Четверта строфа: воля, доля, щастя. «Дай йому волю, дай йому долю, / Дай доброго світу, / Щастя дай, Боже, народу / І многая, многая літа». Це кульмінація: п’ять прохань поспіль. «Йому» — народові. Слова «многая літа» — церковне побажання довгих років. Так молитва завершується не проханням про перемогу, а побажанням волі, щастя й довгого життя.

Аналіз твору

Пісня-молитва. Це «пісня літературного походження»: слова написав відомий автор, а музику склав окремий композитор. Про неї пишуть як про духовний гімн України. За «Енциклопедією історії України», гімн на слова Кониського «Боже великий єдиний, нашу Вкраїну храни» в обробці Олександра Кошиця й з музикою Миколи Лисенка традиційно виконують під час інавгурації Президента України та на інших офіційних урочистостях.

Як з’явилася молитва. Про неї відомо з листування. 26 березня 1885 року Кониський писав галицькому діячеві Богданові Кирчіву: «я написав „Молитву“ руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику». І додав, що в Наддніпрянщині надрукувати її не можна, тому він надіслав «Молитву» з нотами до Галичини, діячеві Володимиру Шухевичу. Той відповів, що «твір прекрасний, але для дітей трудний». Уже 29 травня 1885 року Шухевич повідомив, що «Молитву» передано літографові. Отже, її датують лютим–березнем 1885 року. Ця «Молитва» — єдиний релігійний твір Лисенка на авторський текст.

Чому «діти» в тексті. У другій строфі говорять діти: «Нас, дітей, просвіти». Кониський писав у листі, що це «Молитва» руських дітей. У рукописі Лисенка, як зазначено в довідкових джерелах, вона названа «Дитячий гімн». Проте слова про «люд наш» і «народ» показують, що молитва — за всю країну.

Різні редакції тексту. Текст існує в кількох варіантах, і різниця торкається тих слів, які найлегше переплутати.

• У рукописі Лисенка (за довідковими джерелами) стоїть «Русь-Україну храни» й «Дай доброго світа».
• В аранжуванні Кирила Стеценка — «Нашу Вкраїну храни» й «Дай доброго світу».
• В аранжуванні Олександра Кошиця, найпоширенішому, — «Нам Україну храни» й «Дай доброго світу». Його друкують і на УкрЛібі.
• У підручнику Р. Мовчан (Генеза, 2006) — «Нам Україну храни» й «Дай доброго світа»; там же друкарська помилка «люд паш».

Отже, цитувати треба за підручником свого класу. У деяких церковних громадах, за довідковими джерелами, іноді співають «Світлом Христової правди» замість «Світлом науки і знання».

Слова, які треба пояснити. «Храни» — оберігай. «Осіни» — огорни, накрий (світлом). «Просвіти» — освіти. «Зрости» — виховай, допоможи вирости. «Ласки-щедроти» — милості, дари. «Зверни» — спрямуй. «Люд» — народ. «Многая літа» — довгі роки.

Головна думка. Щастя народу в волі, освіті й любові до рідного краю, а просити про це треба не для себе одного, а для всіх.