Молитва («Боже великий, єдиний»)
Паспорт твору
- Автор
- Олександр Кониський
- Рік
- 1885 (у листі від 26 березня 1885 року Кониський пише, що написав «Молитву» руських дітей, а Лисенко склав до неї музику)
- Жанр
- духовний гімн, пісня-молитва літературного походження (слова Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка)
- Тема
- молитва до Бога за Україну: захист, світло науки, чиста любов до краю, воля, доля й щастя для народу
- Ідея
- щастя народу не в багатстві, а в волі, знанні й любові до рідного краю; про них просять не для себе одного, а для всіх, для «люд наш»
- Композиція
- чотири чотиривірші: у першому звернення до Бога й прохання захистити Україну; у другому діти просять про науку й любов до краю; у третьому прохання про ласку для народу; в останньому побажання волі, долі, щастя й «многая літа»
- Оповідач
- колективне «ми» — діти й увесь народ, які моляться; адресат — Бог
- Місце і час дії
- місце й час не названі: це молитва, яку можна промовити де завгодно
Про що цей вірш
Це молитва. Вона звернена до Бога й починається словами «Боже великий, єдиний». Спершу вірш просить: «Нам Україну храни» й нехай «волі і світу промінням» Бог її осяє. Потім говорять діти: просять просвітити їх «світлом науки і знання» й зростити «в чистій любові до краю». У третій строфі знову звучить прохання «Нам Україну храни» й молитва за «люд наш». У фіналі просять «волю», «долю», «доброго світу» й «щастя» для народу.
Вірш складається з чотирьох чотирирядкових строф. Кожна з них — окреме прохання, а разом вони ведуть від захисту країни до щастя народу.
Розбір строфа за строфою
Перша строфа: захист. «Боже великий, єдиний, / Нам Україну храни, / Волі і світу промінням / Ти її осіни». Вірш починається звертанням: «Боже великий, єдиний». Далі просять «храни» — оберігай. Друга пара рядків — метафора: воля й світло як промені. «Осіни» тут можна розуміти як «огорни», «накрий»: нехай Україну огорнуть промені волі й світла.
Друга строфа: діти просять про науку. «Світлом науки і знання / Нас, дітей, просвіти, / В чистій любові до краю, / Ти нас, Боже, зрости». Тут з’являються діти: «Нас, дітей». Вони просять просвітити їх «світлом науки і знання» і зростити «в чистій любові до краю». «Просвіти» — освіти; «зрости» — виховай, зроби, щоб ми виросли такими. Виходить, любов до краю треба ростити, як рослину.
Третя строфа: молитва за люд. «Молимось, Боже єдиний, / Нам Україну храни, / Всі свої ласки-щедроти / Ти на люд наш зверни». Прохання «Нам Україну храни» повторюється. Тепер його доповнено: нехай усі Божі «ласки-щедроти» зійдуть на «люд наш», тобто на народ. Слово «Молимось» прямо називає, що це молитва.
Четверта строфа: воля, доля, щастя. «Дай йому волю, дай йому долю, / Дай доброго світу, / Щастя дай, Боже, народу / І многая, многая літа». Це кульмінація: п’ять прохань поспіль. «Йому» — народові. Слова «многая літа» — церковне побажання довгих років. Так молитва завершується не проханням про перемогу, а побажанням волі, щастя й довгого життя.
Аналіз твору
Пісня-молитва. Це «пісня літературного походження»: слова написав відомий автор, а музику склав окремий композитор. Про неї пишуть як про духовний гімн України. За «Енциклопедією історії України», гімн на слова Кониського «Боже великий єдиний, нашу Вкраїну храни» в обробці Олександра Кошиця й з музикою Миколи Лисенка традиційно виконують під час інавгурації Президента України та на інших офіційних урочистостях.
Як з’явилася молитва. Про неї відомо з листування. 26 березня 1885 року Кониський писав галицькому діячеві Богданові Кирчіву: «я написав „Молитву“ руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику». І додав, що в Наддніпрянщині надрукувати її не можна, тому він надіслав «Молитву» з нотами до Галичини, діячеві Володимиру Шухевичу. Той відповів, що «твір прекрасний, але для дітей трудний». Уже 29 травня 1885 року Шухевич повідомив, що «Молитву» передано літографові. Отже, її датують лютим–березнем 1885 року. Ця «Молитва» — єдиний релігійний твір Лисенка на авторський текст.
Чому «діти» в тексті. У другій строфі говорять діти: «Нас, дітей, просвіти». Кониський писав у листі, що це «Молитва» руських дітей. У рукописі Лисенка, як зазначено в довідкових джерелах, вона названа «Дитячий гімн». Проте слова про «люд наш» і «народ» показують, що молитва — за всю країну.
Різні редакції тексту. Текст існує в кількох варіантах, і різниця торкається тих слів, які найлегше переплутати.
- У рукописі Лисенка (за довідковими джерелами) стоїть «Русь-Україну храни» й «Дай доброго світа».
- В аранжуванні Кирила Стеценка — «Нашу Вкраїну храни» й «Дай доброго світу».
- В аранжуванні Олександра Кошиця, найпоширенішому, — «Нам Україну храни» й «Дай доброго світу». Його друкують і на УкрЛібі.
- У підручнику Р. Мовчан (Генеза, 2006) — «Нам Україну храни» й «Дай доброго світа»; там же друкарська помилка «люд паш».
Отже, цитувати треба за підручником свого класу. У деяких церковних громадах, за довідковими джерелами, іноді співають «Світлом Христової правди» замість «Світлом науки і знання».
Слова, які треба пояснити. «Храни» — оберігай. «Осіни» — огорни, накрий (світлом). «Просвіти» — освіти. «Зрости» — виховай, допоможи вирости. «Ласки-щедроти» — милості, дари. «Зверни» — спрямуй. «Люд» — народ. «Многая літа» — довгі роки.
Головна думка. Щастя народу в волі, освіті й любові до рідного краю, а просити про це треба не для себе одного, а для всіх.
Цитати для твору
-
«Боже великий, єдиний, / Нам Україну храни, / Волі і світу промінням / Ти її осіни.»
перша строфа: прохання захистити Україну
-
«Світлом науки і знання / Нас, дітей, просвіти, / В чистій любові до краю, / Ти нас, Боже, зрости.»
друга строфа: діти просять про науку й любов до рідного краю
-
«Молимось, Боже єдиний, / Нам Україну храни, / Всі свої ласки-щедроти / Ти на люд наш зверни.»
третя строфа: повторення прохання й молитва за народ
-
«Дай йому волю, дай йому долю, / Дай доброго світу, / Щастя дай, Боже, народу / І многая, многая літа.»
остання строфа: побажання волі, долі й щастя
Художні засоби
- Звертання до Бога
- «Боже великий, єдиний» — вірш будується як звернення; далі до нього повертаються: «Молимось, Боже єдиний», «Щастя дай, Боже, народу»
- Повтор (рефрен)
- рядок «Нам Україну храни» звучить у першій і третій строфах, повторюючи головне прохання
- Анафора
- «Дай йому волю, дай йому долю, / Дай доброго світу» — три прохання починаються з «дай»
- Метафора
- «Волі і світу промінням / Ти її осіни» — воля й світло показані як промені, що огортають Україну
- Синонімічна пара
- «ласки-щедроти» — два слова з близьким значенням підсилюють прохання про милість
- Сакральна лексика
- «Боже», «осіни», «ласки-щедроти», «многая літа» — слова з церковного побуту, що надають тексту урочистості
- Градація
- від захисту («храни») до світла науки, любові до краю, волі, долі, щастя — прохання наростають і розширюються
План твору
- Звернення до Бога: «Боже великий, єдиний»
- Прохання захистити Україну й осяяти її променями волі й світла
- Діти просять про науку й чисту любов до краю
- Молитва за «люд наш»: щоб на нього зійшли ласки-щедроти
- Побажання народові волі, долі, щастя й «многая літа»
- Історія молитви: слова Кониського, музика Лисенка
Теми творів за цим текстом
На кожній сторінці — план, цитати і 3 готові варіанти.
Перевір себе
7 питань. Відповіді перевіряються одразу — нічого нікуди не надсилається.
1. Хто написав слова «Молитви за Україну»?
2. Коли створено «Молитву»?
3. Як Кониський назвав твір у листі 1885 року?
4. Чим просять «просвітити» дітей?
5. Чого просять для народу в останній строфі?
6. Що означає вислів «многая літа»?
7. Який прийом використано в рядках «Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світу»?
Читацький щоденник
Готова основа запису. Допиши своє враження й скопіюй у зошит — останній рядок має бути твоїм, а не чужим.
- Автор
- Олександр Кониський
- Назва
- Молитва («Боже великий, єдиний»)
- Жанр
- духовний гімн, пісня-молитва літературного походження (слова Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка)
- Настрій вірша
- урочиста, світла, зосереджена; прохання без гніву й без страху
- Про що
- Це молитва до Бога за Україну. У ній просять захистити край і осяяти його променями волі й світла, просвітити «нас, дітей» світлом науки й знання, виростити чисту любов до краю. Наприкінці — прохання дати народові волю, долю, щастя й «многая літа». Слова написав Олександр Кониський 1885 року, музику — Микола Лисенко.