Олександр Кониський

Коротко про життя

Олександр Кониський народився 1836 року на Чернігівщині. Вчився в Ніжині й Чернігові, а вищу освіту здобути не зумів: завадили гроші й хвороба очей. Він працював у Полтаві, склав іспити на кандидата прав і став адвокатом. Літературна діяльність почалася 1858 року.

Ще молодим Кониський став активним громадським діячем: належав до київської Громади, організовував недільні школи й писав для них підручники. 1863 року його заарештували й вислали до Вологди й Тотьми, а потім багато років він жив під наглядом поліції. Дозволили повернутися до Києва лише 1872 року.

Письменник і громадський діяч

Кониський писав вірші, оповідання й повісті. У прозі він порушував теми селянської неволі, соціальної й національної несправедливості; серед його творів — «Семен Жук і його родичі» та «Юрій Горовенко». Написав він і казку-пародію на царський суд «Собача правда». Його найбільш відомий науковий доробок — двотомна біографія Шевченка.

Кониський активно допомагав галицьким українцям: був серед ініціаторів створення Літературного товариства імені Шевченка у Львові, підтримував журнал «Правда». Щоб унеможливити переслідування, він друкував твори під різними псевдонімами.

«Молитва за Україну»

Найвідоміше, що лишив Кониський, — слова «Молитви за Україну» («Боже великий, єдиний»). Він написав їх 1885 року, а музику склав Микола Лисенко. Кониський називав твір «Молитвою» руських дітей, тож, схоже, спершу це була дитяча пісня. Пізніше вона стала відома як духовний гімн України, і її досі виконують на урочистих подіях.

Чому його вчать у школі

У шкільній програмі 6 класу є «Молитва» Кониського — пісня літературного походження. Докладний розбір твору, різні редакції тексту й пояснення слів — на сторінці твору.