Характеристика Чмиха з повісті Туве Янсон «Комета прилітає»

Хто такий Чмих

Чмих — крихітне звірятко, яке в повісті Туве Янсон завжди поруч із Мумі-тролем. Його ім’я підходить йому: він чмихає, пирхає, скиглить. У ньому багато смішного: він боїться, хапає все гарне, ображається на дрібниці. Але саме через ці риси він такий живий. Чмих усе життя почувається найменшим і тому мріє бодай у чомусь бути першим. Саме він знаходить у лісі нову стежину, яка веде до моря, і саме він відкриває печеру, де згодом сховається вся компанія.

Страхи й скарги

Чмих боїться майже всього: води, висоти, незнайомих істот, ущелин. У поході він постійно повторює, що вся відповідальність лежить на друзях, а сам він надто маленький, щоб ризикувати. Він скиглить, що його знудить, коли треба пройти по ходулях чи спуститися в провалля, а в підземній річці вкладається на живіт і затуляє носа. Страх перед кометою для нього особливо великий: він вигукує, що не може гинути, адже щойно знайшов печеру. Проте автор не висміює Чмиха. Його страх людяний, і читач швидко розуміє: боятися може кожен.

Жадібність і ревнощі

Коли Чмих бачить коштовності, він забуває про все. В ущелині він так захоплюється гранатами, що не одразу розуміє: два найбільші з них — очі ящірки. Згодом мріє про скриню зі скарбами на дні моря, не розлучається з золотим кинджалом і радіє бабусиним смарагдам для кошеняти. Нюхмумрик ставиться до речей інакше: милується, але не прагне володіти. Це протиставлення допомагає Чмиху змінитися: він зрештою з легким серцем кидає в прірву клунок із наметом і пательнею, хоч одразу ж скаржиться, що йому паморочиться в голові. Інша слабкість Чмиха — ревнощі. Він хоче «втерти носа» Мумі-тролеві своєю печерою й кошеням, ображається, що торт підписано тільки для друга, і вирушає в ліс без друзів.

Несподівана відвага

Попри все, Чмих здатен на відвагу. На початку він повзе вузьким краєм скелі за кошеням, хоча ноги підгинаються від страху. В Обсерваторії він першим заговорює з професором, дивиться в найбільший телескоп і повертається до друзів так, що здається, ніби він виріс. Саме Чмих бачить у телескоп, що Всесвіт чорний, а комета червона, і від професора дізнається точну дату її падіння. Він розмовляє з ученим упевнено: хвалить його дослідження комет і тим здобуває довіру. Це смішно, і водночас у цій сцені видно кмітливість героя. Навіть у темній підземній ріці він заспокоюється, коли Нюхмумрик грає пісню про неодмінний порятунок.

Кошеня і вірність

Найважливіша таємниця Чмиха — кошеня. Він хоче, щоб воно стало його другом і всюди бігало за ним назирці. Тому щодня просить Маму ставити на ґанок мисочку молока. Усю подорож він береже таємницю й тільки натякає друзям, що вона починається на К і закінчується на Я. Повернувшись додому, він бачить: на ґанку кошеняти немає, а молоко скисло. Воно справді не поспішає, адже має незалежний характер: приходить тоді, коли захоче. Але в лісі саме кошеня виходить до Чмиха, лащиться до його ноги й не лишає самого. Мумі-троль знаходить друга і веде до печери, а кошеня біжить за ними. У печері Чмих знайомить усіх із кошеням, а вночі засинає, обійнявши його. Так любов, а не сила, перемагає в Чмиху страх.

Висновок

Чмих — боязкий, жадібний і ревнивий, але добрий і вірний. Він не схожий на героїв, які не знають страху, і саме тому читач йому вірить. Його історія показує, що відвага народжується не з відсутності страху, а з любові до друзів, до рідних і до тих, кого хочеш захистити.