Комета прилітає

Про цей розбір. Твори Туве Янсон (у деяких виданнях — Янссон) охороняються авторським правом, тому тут повість розказано й розібрано власними словами, без цитат. Розбір написано за українським текстом з онлайн-бібліотеки УкрЛіб; ім’я перекладача на тій сторінці не вказано, тож звіряйте імена й подробиці з вашим виданням. У програмі 5 класу вчитель обирає одну з повістей: три повісті Янсон про мумі-тролів або повість Пауля Маара. У цьому тексті розділи не мають назв, тому переказ подано за подіями.

Стислий переказ

Чмих знаходить у лісі нову стежку й веде Мумі-троля до моря. Мумі-троль вирішує стати шукачем перлів (білих камінців), а Чмих знаходить на скелі чорно-біле кошеня й печеру. Він мріє подружитися з кошеням, але воно не збирається йти до нього. Вночі йде сіра злива, а вранці все в садку вкрито липкою пилюкою. До блакитної хатинки приходить безпритульний Ондатр: його нора завалилася, і він розповідає, що Земля крихітна й може загинути від комети.

Діти перестають гратися, і Мама з Татом вирішують відправити їх до Обсерваторії, про яку згадував Ондатр: хай самі подивляться на зорі й дізнаються, наскільки Всесвіт страшний. Мумі-троль і Чмих пливуть на плоту, на березі зустрічають мумрика Нюхмумрика, який розповідає їм про комету. З ним вони бувають у Ґранатовому Урочищі, де Чмих ледь не стає здобиччю ящірки, потрапляють у підземну річку, з якої їх, сам того не бажаючи, витягає Гемуль-збирач комах, і піднімаються в Самотні Гори. Дорогою Мумі-троль знаходить золотий браслет Хропсі, про яку розповідав Нюхмумрик.

В Обсерваторії Чмих дивиться в телескоп і з’ясовує дві речі: Всесвіт справді чорний, а комета впаде ввечері сьомого серпня, о двадцятій сорок другій. Друзі поспішають додому. Дорогою вони випадково зривають лавину, перемагають отруйний кущ, що схопив Хропсю, і знайомляться з її братом Хропусем, який одразу скликає нараду. Вони заходять до Бабуні в крамницю, танцюють на лісовій галявині, ходулями перебираються через дно зниклого моря, а Хропсине люстерко засліплює восьминога в трюмі затонулого корабля.

Далі друзі зустрічають втікачів з Долини, приєднують до себе ще одного гемуля, зазнають нашестя коників-стрибунців і урагану. Вони летять на повітряній кулі, зробленій із Гемулевої сукні, й наступного дня опиняються вдома. Мама пече торт, Ондатр з’їдає кілька пиріжків, а потім усі разом переносять речі, Мамину ванну й гостей до печери Чмиха на березі моря.

У печері Ондатр сідає на торт Мумі-троля, ображений Чмих іде в ліс і губиться, але кошеня знаходить його, а Мумі-троль встигає привести обох до печери за кілька хвилин до призначеного часу. Комета падає, надворі гуркотить метеоритний дощ, а родина лежить, обійнявшись. Вранці Нюхмумрик помічає, що море повертається: комета лише зачепила Землю хвостом, і світ не загинув.

Докладний переказ за подіями

У повісті немає розділів із назвами, тому нижче її викладено за подіями.

1. Нова стежка й море. Тато закінчує будувати місток, а Чмих тим часом знаходить незнайому стежку. Він кличе Мумі-троля, Мама пакує їм перекуску, і хлопці йдуть углиб лісу. Стежка раптом губиться, але Мумі-троль чує запах моря й біжить до води. Він пірнає, шукає перлів, а Чмих сумує, бо бракує друга для гри. На скелі він помічає кошеня, лізе за ним вузьким уступом і потрапляє до печери з піщаною долівкою й отвором у стелі. Кошеня зникає. Мумі-троль приносить білі камінці-«перли», Чмих лишає в таємниці історію про кошеня. Удома вони загадують Мамі загадки: Мумі-троль про «перли», Чмих про «печеру».

2. Сірий дощ і Ондатр. У ніч бурі Тато чує жалібний звук і виявляє під порогом мокрого Ондатра. Той каже, що половина його нори завалилася, коли будували місток, а решту змило дощем. Тато частує його яблучним вином. Уранці весь садок, будинок і гамак покриті сірою липкою пилюкою. За сніданком Ондатр «будує» Всесвіт з цукерниці й сухариків, показує, яка крихітна Земля, і здуває її крихту зі столу. Чмих кричить, що не хоче гинути, бо щойно знайшов печеру.

3. Прощання. Діти більше не хочуть гратися, а Ондатр згадав про Обсерваторію — будівлю, звідки спостерігають за зорями. Мама й Тато вирішують відправити дітей туди. Мама пакує светри й пательню, а Мумі-троль просить не класти тарілок. Чмих просить щодня ставити на ґанок мисочку з молоком і нічого не пояснює. Тато майструє пліт, і діти рушають.

4. Нюхмумрик і розповідь про комету. Річка сіра й безлюдна, вдалині сунуть гатіфнати. Нарешті діти бачать жовтий намет: там мумрик у потертому зеленому капелюсі виграє на гармонії. Він просить кави й розповідає, що комета — самотня зірка, яка збожеволіла, метається Всесвітом і тягне за собою вогняний хвіст; вона може зіткнутися із Землею. Обидва хлопці лякаються, але Нюхмумрик веде їх до Ґранатового Урочища.

5. Ґранатове Урочище й історії по дорозі. У ущелині між камінням мерехтять червоні гранати. Чмих лізе в розколину й набирає їх повні лапи, поки два «гранати» не виявляються очима велетенської ящірки. Він ледве втікає без здобичі й плаче. Нюхмумрик каже, що любить речі лише тоді, коли милується ними, а не володіє. Далі на плоту він розповідає про вогняну гору, вогняного духа, якого він урятував, і подарунок — сонячну оливу, яка захищає від полум’я. Її лишилося на дні пляшки зовсім небагато.

6. Підземна ріка. Течія стає швидшою, береги стискаються, пліт летить униз водоспадом і потрапляє в темряву. Щогла падає й зупиняється поперек тунелю, і виявляється, що далі русло зникає в безодні. Чмих плаче, Нюхмумрик грає на гармонії, і пісня долітає нагору. Там Гемуль із сачком для метеликів вирішує, що в тріщині шумлять рідкісні комахи, й витягає з неї друзів разом із наметом і наплічниками. Гемуль не збирався нікого рятувати, а, почувши про комету, запитує, чи вона схожа на комаху, записує в нотатник і йде геть. Пліт з кавником зникає під землею, тож друзі їдять оладки.

7. Самотні Гори. Увечері Нюхмумрик розповідає про хропусів. Він каже, що Хропусь любить порядок і дискусії, а його менша сестричка носить золотий браслет на ніжці й заквітчує вухо. Мумі-троль каже, що всі дівчата дурні, але вночі йому сниться Хропся. Уранці друзі, зв’язані страховою мотузкою, крутою стежкою піднімаються до Обсерваторії: найвищу гору вони впізнають за недопалками, які скидають професори. Нападає кондор: друзі ховаються в западині й відсиджуються; Нюхмумрик ховає в капелюх пір’їну птаха. В імлі Мумі-троль помічає золотий браслет біля самої прірви й дістає його, поки друзі тримають мотузку. Над хмарами небо червоніє — це комета.

8. Обсерваторія. На найвищій вершині стоїть вежа з прозорим дахом і найпотужнішим телескопом, який муркоче, наче кіт. Професори метушаться й палять цигарки. Один з них згадує, що тут уже була схожа на Мумі-троля особа, яка шукала браслет, і Мумі-троль радіє, що Хропся не впала в прірву. Чмих дивиться в окуляр: Всесвіт чорний, а комета — червоне око. Професор повідомляє, що вона впаде на Землю ввечері сьомого серпня, о двадцятій сорок другій, а може, й на кілька секунд швидше. Сьогодні — третє серпня.

9. Дорога назад і лавина. Друзі поспішають, але Нюхмумрик нагадує, що в запасі чотири дні. Четвертого серпня Чмих за порадою Нюхмумрика викидає в прірву намет і пательню, а поки він стогне, Нюхмумрик показує Мумі-тролеві, як скочувати каміння. Мумі-троль захоплюється, зриває велику брилу й летить за нею над прірвою, повисаючи на мотузці. Його витягають усі втрьох. Унизу Гемуль скаржиться на лавину, яка розбила його слоїк; потічок, у якому він мив ноги, пересихає. Компас крутиться як навіжений, озеро теж майже висохло.

10. Хропся й отруйний кущ. З лісу долинає крик: Хропусь кличе на допомогу, бо отруйний кущ Анґостура схопив його сестру Хропсю за хвостик. Мумі-троль лається на кущ, Нюхмумрик дає ножа й радить розлютити рослину. Хропся кидає камінь і влучає не в кущ, а в Мумі-троля, проте він долає колючу рослину. Потім дарує їй браслет. Хропся жовтіє від радості: вона кілька днів оплакувала втрату. Хропусь одразу призначає себе керівником і писарем наради й нагадує про час падіння комети. На слова Мумі-троля про дім Хропся пропонує сховатися в їхній печері, а Чмих голосно виправляє: «у моїй». Увечері комета висить над лісом, Хропся від страху зеленіє, і Мумі-троль заслоняє її ковдрою, щоб дівчинка змогла приготувати зупу.

11. Крамниця Бабуні й танці. Наступного дня друзі бачать вказівник, що кличе на вечірні танці й до крамниці. У крамниці Бабуня продає лимонад, зошити й штани. Мумі-троль хоче купити діадему для Хропсі, але діадеми немає, тож Бабуня підсовує йому люстерко з рубіновою трояндою на звороті. Хропся дарує йому за порятунок «медаль» — велику ялинкову зірку, яку Бабуня знайшла в коробці з прикрасами. Рахунок виходить на вісім марок і сімдесят чотири пенні, а грошей ні в кого немає. Бабуня хитро каже, що старі штани, від яких відмовився Нюхмумрик, коштують рівно 8 марок, тож вони квити, а 74 пенні вона віддає льодяниками. У лісі на галявині Коник-стрибунець грає на скрипці, Нюхмумрик — на гармонії, а повзики, мавки й водяники танцюють. Ніхто про комету не згадує. Маленька Повзунка розказує свою «історію» з одного речення, усі сміються, потім співають сумну пісеньку про дім, якого нема.

12. Висохле море. Наступного дня комета завбільшки як возове колесо. Друзі виходять з лісу на пустелю й бачать, що замість моря — провалля з водоростями. Нюхмумрик сумує, Мумі-троль заспокоює його, що море повернеться. Хропусь скликає нараду, а Нюхмумрик пропонує перейти дно на ходулях. З того, що вимило море (щогла, мітла, весла, жердини, драбина), друзі майструють ходулі й вчаться ходити. Щоб заспокоїти Чмиха, Нюхмумрик підказує, що на дні можуть лежати затонулі скарби. Хропся рятує рибок і медуз, переносячи їх у калюжі. Чмих знаходить скриню, але вона надто важка, потім — золотий кинджал біля затонулого корабля.

13. Восьминіг. Хропся нахиляється над кинджалом і падає в трюм. Мумі-троль стрибає за нею, але в темряві з’являється восьминіг. Хропся виймає люстерко, воно ловить червоне сяйво комети й засліплює чудовисько, яке ніколи не бачило світла. Мумі-троль дякує, а Хропся каже, що це сталося випадково. Увечері друзі ночують на високій скелі, Мумі-троль чергує і думає про те, як сильно любить світ.

14. Втікачі, ще один гемуль і коники. Наступного ранку, за день до падіння комети, друзі зустрічають Домовичка на велосипеді з валізою, який повідомляє, що з Долини всі втекли, бо Ондатр сказав: комета впаде туди. Дном моря тягнуться вервечки біженців. Мумі-троль каже, що комета, мабуть, дуже самотня, а Чмих додає, що ще й знає: всі її бояться. Хропся бере Мумі-троля за лапку й каже, що не боятиметься, якщо не боїться він. На протилежному березі друзі зустрічають ще одного гемуля, колекціонера марок, двоюрідного брата першого, і він приєднується до них. Налітає хмара коників-стрибунців і з’їдає ліс. Хропусь записує у зошит «катастрофа номер один».

15. Ураган і повітряна куля. Надвечір здіймається вітер, який перетворюється на ураган. Він вириває в Хропуся зошит, зриває медаль з Мумі-троля й забирає в Гемуля альбом з марками. Гемуль, безутішний, не хоче віддавати сукню, але друзі її зривають і роблять із неї повітряну кулю. Ураган несе їх на захід, а незадовго до півночі повітряна куля зависає на дереві в лісі. Спільна ніч на гілках; Нюхмумрик зберіг і капелюх, і гармонію.

16. Повернення додому. О дванадцятій наступного дня (сьомого серпня) друзі прокидаються, іще годину йдуть лісом і дістаються до Долини. Мама пече кардамонові пряники й прикрашає великий торт написом на честь сина. Тато нервує, Ондатр їсть пиріжки. Мумі-троль розповідає про бій із кущем і знайомить батьків із друзями. Виявляється, що вітер заніс Гемулів альбом у Долину, і марки сушаться на шворці. Чмих бачить, що на ґанку немає кошеняти, а молоко скисло. Мама пояснює, що це від спеки.

17. Переїзд до печери. За сніданком Мама переказує слова Ондатра, що комета впаде просто на городець. Чмих пропонує сховатися в його печері, Хропусь вимагає нараду, але Хропся наполягає: часу на балачки немає. Тато просить Хропуся організувати переїзд, і той із радістю складає списки (три зірочки — найдорожчі речі). Мама бере мушлі, жовті троянди й навіть ванну. Чмих питає Маму про кошеня, і та каже, що бачила хіба кінчик його хвоста, коли воно вночі пило молоко. Потім Чмих знаходить кошеня в лісі, і воно обіцяє прийти, лише коли захоче. Друзі затуляють отвір у стелі печери ванною (із запасом лише в чотири сантиметри), а вхід — ковдрою, змоченою оливою Нюхмумрика. Приходить Ондатр, який не витримав спеки.

18. Торт і Чмих у лісі. Мама шукає торт, і виявляється, що Ондатр сидить на ньому. Мумі-троль обурюється. Чмих, який відкусив лише зірочку з верху, ображається, що торт написаний для Мумі-троля, і йде з печери в ліс. Мама шкодує, що забула про Чмиха, й вирішує віддати йому бабусині смарагди для кошеняти. Чмих блукає лісом, кошеня виходить до нього й мурчить, але він не знає дороги назад. Мумі-троль у 20:25 бере годинника й іде шукати Чмиха. Він знаходить його, коли до падіння лишається зовсім мало часу, і вони біжать до печери, а кошеня біжить за ними.

19. Падіння комети й ранок. У печері Чмих знайомить усіх із кошеням, Мама дарує смарагди, і в ту ж мить комета падає. Надворі барабанить по ванні дощ із метеоритів, скелі тремтять, лампа гасне. Усі лежать, обійнявшись, Гемуль закриває собою марки, а Ондатр забився в балію. Потім усе стихає, Нюхмумрик грає колискову, а Чмих засинає з кошеням. Вранці Мумі-троль виходить із печери й бачить безбарвний світ. Нюхмумрик каже, що комета лише зачепила Землю хвостом. Раптом на обрії зблискує море, воно повертається й заповнює всі глибини. Хропся питає, як звати кошеня, і Чмих відповідає, що це таємниця. Мама пропонує повернутися й доїсти торт на ґанку.

Аналіз твору

Про що повість

Це розповідь про страх і про те, як із ним упоратися. Комета — це страх перед невідомим, який росте, коли про нього думаєш. Мумі-троль і його друзі не чекають на кінець світу, а діють: вирушають у подорож, збирають відомості, допомагають іншим і поспішають до рідних. А коли найстрашніша мить настає, вони разом, і це робить її не такою страшною.

Мумі-троль і його друзі

Кожен герой має свій характер. Мумі-троль щирий і відважний, хоч іноді хвалькуватий і необачний. Чмих боязкий і жадібний до коштовностей, але вірний і здатен перебороти страх. Нюхмумрик вільний і мудрий, не прив’язується до речей. Хропся любить гарні речі й живе почуттями, Хропусь діловитий і комічний, Ондатр похмурий і розумний, а гемулі зосереджені тільки на своїх колекціях. Вони не завжди погоджуються, сперечаються, ображаються, але в потрібну мить діють разом.

Дім і сім’я

Дім у повісті — це не просто будинок, а Мама, Тато, торт, ковдри й мисочка молока на ґанку. Мама спокійна: вона пече пряники, а коли настає час, пакує мушлі, жовті троянди й ванну. Це смішно, але й зворушливо: вона береже все, що робить дім домом. Родинна турбота та любов — це те, що тримає героїв.

Страх і хоробрість

У кожного свій страх. Чмих боїться висоти й води, але сам знаходить печеру, піднімається на скелю за кошеням і наважується піти в ліс. Мумі-троль не боїться бійки з кущем, але вміє злякатися за інших: після лавини він першим розуміє, що каміння могло впасти на Хропсю. Хропся не хоче дивитися на комету, а гемуль більше боїться втратити марки. Автор показує, що хоробрість — не відсутність страху, а вміння діяти разом із ним.

Речі й свобода

Нюхмумрик каже, що не любить володіти речами, а лише милується ними. Чмих, навпаки, прагне заволодіти гранатами й кинджалом, але все ж викидає в прірву намет і пательню. Мама бере з собою ледь не весь дім. Так автор показує різне ставлення до речей, не підказуючи, хто правий. Читач сам вирішує, що йому ближче.

Образ комети

Комета в повісті не просто загроза. Мумі-троль каже, що вона, мабуть, дуже самотня, а Чмих додає, що вона, напевно, ще самотніша, бо знає: всі її бояться. Це співчуття до того, що лякає, показує, як змінюється ставлення героїв. Проте страх не зникає: Хропся не дивиться на комету, а Мама накриває вхід до печери ковдрою.

Казкові елементи

У повісті поєднано вигадане й повсякденне: істоти Долини живуть у вигаданому світі зі своїми дивовижними мешканцями, але їдять торти, пакують кошики, сперечаються й складають списки, як люди. Така казка близька дитині: вона не лякає, а показує, що навіть у фантастичній пригоді важливими лишаються звичайні речі — дружба, дім, їжа, турбота.

Оригінал і переклад

Повість шведською називається «Kometjakten» (пізніше «Kometen kommer») і вперше вийшла 1946 року; авторка пізніше її переробила, тож у різних виданнях деякі подробиці можуть відрізнятися. Імена героїв в українському перекладі звучать особливо: Мумі-троль, Чмих, Нюхмумрик, Хропся — це вигадані слова, і вони створюють настрій казки. В інших перекладах імена можуть бути інакшими.

Про авторку

Туве Янсон (1914–2001) народилася в Гельсінкі в родині скульптора й ілюстраторки, писала шведською, була письменницею й художницею. Першу книжку про мумі-тролів («Мумі і велика повінь») видано 1945 року. 1966 року авторку відзначили медаллю імені Ганса Крістіана Андерсена.

Що сказати на уроці

Найкраща відповідь на запитання «про що повість?» — сказати, що це казкова пригода про друзів, які мандрують до Обсерваторії, щоб дізнатися про комету, долають страхи, допомагають одне одному й повертаються до рідного дому, де їх чекає родина.