Сама собою річка ця тече…
Паспорт твору
- Автор
- Микола Вінграновський
- Жанр
- пейзажна й патріотична лірика (вірш-визнання в любові до рідного)
- Тема
- маленька річечка, що тече в городі під кленом, названа донькою Дніпра; ліричний герой любить її так само, як рідний дім, батьків і мед
- Ідея
- любов до Батьківщини починається з малого: з річечки в городі, з хати, що пахне борщем, з клена й неба над ними
- Композиція
- три чотиривірші: портрет річечки → її дім і небо над нею → зізнання героя в любові
- Конфлікт
- відсутній; вірш — тиха, тепла картина
- Місце і час дії
- город біля хати, клен, маленька річка, небо
Про цей розбір. Автор, Микола Вінграновський, помер 2004 року, тож його вірші охороняються авторським правом. Розбір написано за текстом вірша з УкрЛібу й підручника: цитат і повного тексту тут немає, усе розказано власними словами. Вірш короткий, і його варто прочитати у підручнику.
Про що цей вірш
Це вірш про маленьку річечку, яка тече в городі за хатою. Вона така вузька, ніби долоня, і ніхто її не вигадував — вона тече сама. Поет називає її тихою синьою донькою Дніпра, дівчинкою, яка ще не має імені. Біля неї росте клен, над нею цвіте велике небо, а домашній борщ ніби пахне для неї. Ліричний герой любить свою річечку так само, як тата, маму й мед, і бачить її навіть у сні.
Розбір за строфами
Перша строфа. Автор знайомить із річечкою. Вона тече «сама собою», маленька й вузенька. Дніпро — велика ріка, а ця річечка — його тиха донька. Вона ще без імені, тобто безіменна й проста, як усе рідне й близьке.
Друга строфа. Тут показано, де вона живе: у городі під кленом. Поруч стоїть хата, і здається, що вона пахне борщем — запах домашнього затишку. А вище цвіте небо з хмаринами, схожими на солодкі, і дощ. Так автор поєднує землю й небо в одну картину.
Третя строфа. Ліричний герой зізнається: річечка існує для клена й для самого героя. Він бачить її навіть у сні й любить так, як найдорожчих: тата, маму й мед. Це зізнання в любові до рідного дому.
Аналіз твору
Мала батьківщина. Для Вінграновського Батьківщина — це не лише велика країна, а й конкретна річечка за городом. Любов до України починається з відчуття рідного двору. Через це вірш патріотичний, хоч у ньому нема гучних слів.
Персоніфікація. Річка в цьому вірші — дівчинка: вона «донька», «тихенька», «синя». Через це про неї хочеться піклуватись. А борщ у хаті ніби гостинно пахне для неї й тримає її поруч.
Запахи й смаки. Борщ, мед, «солодкі» хмари — усе це запахи й смаки. Вони допомагають відчути дім усіма почуттями, не тільки зором.
Гіпербола. Небо названо «здоровенним», а хмари «солодкими». Це перебільшення з гумором: так бачить світ дитина. Воно додає вірші теплоти.
Побудова й ритм. Вірш складається з трьох катренів. Рядки різної довжини, але читаються плавно, як розмова. Римування змінюється: у першій строфі римуються перший і четвертий та другий і третій рядки, у двох інших — перший із третім та другий із четвертим.
Слова. Донечка — маленька донька. Здоровенний — дуже великий. Клен — дерево з різьбленим листям. Город — ділянка біля хати, де вирощують овочі. Безіменний — той, що не має імені.
Головна думка. Любити рідну землю починають з малого — з річечки, хати, клена й запаху борщу. Це й робить людину патріотом.
Художні засоби
- Персоніфікація
- річечка — «донька» Дніпра без імені; домашній борщ ніби пахне для неї; річечка існує для клена й для самого героя
- Порівняння
- вузенька, як долоня; люблю, як тата, маму й мед
- Епітети
- маленька, вузенька, тихенька, синя річечка; здоровенне небо; солодкі хмарини
- Зменшено-пестливі слова
- річечка, донечка, тихенька — передають ніжність
- Гіпербола
- небо «здоровенне», хмарини «солодкі» з дощем
- Повтор
- слова «річечка», «маленька», «в городі під кленом» звучать двічі й створюють ніби приспів
- Побутові деталі
- борщ, город, клен, мед — прості речі, що нагадують про дім
План твору
- Маленька річечка
- Доня Дніпра
- Хата пахне борщем
- Небо над річкою
- Річка для клена й для мене
- Люблю, як тата, маму й мед
Перевір себе
6 питань. Відповіді перевіряються одразу — нічого нікуди не надсилається.
1. Яка за розміром річечка?
2. Ким автор називає річечку?
3. Де тече річечка?
4. Чим пахне хата річечці?
5. Як любить річечку ліричний герой?
6. Де, за словами героя, він бачить річечку, коли спить?
Читацький щоденник
Готова основа запису. Допиши своє враження й скопіюй у зошит — останній рядок має бути твоїм, а не чужим.
- Автор
- Микола Вінграновський
- Назва
- Сама собою річка ця тече…
- Жанр
- пейзажна й патріотична лірика (вірш-визнання в любові до рідного)
- Настрій вірша
- тепла, лагідна, домашня, щира
- Про що
- Маленька вузенька річечка тече сама собою в городі під кленом. Поет називає її тихою синьою донькою Дніпра, яка ще не має імені. Біля неї хата, де варять борщ, а над нею цвіте велике небо з солодкими хмарами. Ліричний герой любить цю річечку, як тата, маму й мед, і бачить її навіть уві сні.