Перед грозою

Про цю сторінку. Автор вірша, Максим Рильський, помер 1964 року, тож його твори ще під охороною права. Тут наведено лише короткі цитати, а повний текст читай у підручнику.

Про що цей вірш

Вірш розповідає про мить перед літньою грозою. Автор радить уважно спостерігати прикмети, і сам їх показує. Дерева, які вже відцвіли, чекають на дощ. Роси на траві немає, над селом стелиться дим, ластівки літають низько, а горобці занурюються в пісок, мов діти у ставку. Навіть малий може зрозуміти, що наближається гроза.

А потім небокрай затемнюють хмари, схожі на птахів із імлистим пір’ям. Лунає грім, блискавки «грають», а земля пахне морем і озоном.

Розбір за строфами

Перша строфа. Дерева, що «натрудившися у квітні» й відцвіли в травні, ніби самі «йдуть» у літо. Поет називає їхній стан «лагідною повінню»: це розлив цвіту й листя.

Друга строфа. Дерева ждуть у зав’язі «благодатної вологи» — дощу. Весна показана як людина, що тримає дар у руках.

Третя строфа. Починаються прикмети. На траві немає роси, над селом стелиться дим, а ластівка літає так низько, що черкає землю крилом. Усе це народні ознаки близької грози.

Четверта строфа. Горобці купаються в сухому піску, ніби діти у ставку. Така картина зрозуміла навіть малому.

П’ята строфа. Поет повідомляє, що гроза йде з-за гір, і радить «примічати». Небокрай темніє від хмар, схожих на чорне пір’я великих птахів.

Шоста строфа. Прокочується грім, а блискавки блищать, як шаблі. Земля притихла, і від неї пахне морем та озоном.

Аналіз твору

Епіграф. Перед віршем поставлено рядок про те, що треба спостерігати прикмети. Він ніби пояснює задум: поет сам спостерігає й просить читача робити так само.

Спостережливість. Автор не вигадує, а називає те, що справді видно перед грозою: нема роси, птахи низько літають, дим стелиться. Це народні прикмети, і вони точні.

Наростання. Вірш починається спокійно, з картини дерев, а закінчується громом і блискавками. Таке наростання створює напругу. Кожна наступна строфа — крок до грози.

Образи. Блискавки «грають», як шаблі, хмари схожі на птахів, весна дає воду «з рук». Це метафори й уособлення, що допомагають побачити природу живою.

Запах озону. Озон — газ із особливим свіжим запахом, який відчувається після грози. Рильський передає не лише картину, а й запах.

Віршована форма. Вірш написано чотиристопним хореєм: рядки по 8 і 7 складів чергуються. Рими перехресні (абаб). Ритм рівний, але в кінці звучить урочисто.

Слова. Зав’язь — маленький плід. Благодатний — добрий, корисний. Верхогір’я — верхів’я гір. Небокрай — лінія, де небо стикається із землею. Озон — газ із запахом свіжості, що з’являється під час грози. Примічати — помічати.

Головна думка. Природа розповідає про свої зміни прикметами, і вміння їх бачити робить людину уважною. Гроза — не страшна, а очищувальна.