Ох

Стислий переказ

Жив убогий чоловік з жінкою, і був у них єдиний син, ледачий: двадцять років сидів на печі й нічого не робив. Батько тричі віддавав його в науку — кравцем, шевцем, ковалем, але хлопець щоразу втікав. Тоді батько вирішив відвести його в інше царство.

У темному лісі батько сів на обгорілий пеньок і сказав: «Ох! Як же я втомився!» З пенька виліз маленький дідок із зеленою бородою й назвався лісовим царем Охом. Він погодився навчити хлопця за умови: за рік батько прийде й спробує впізнати сина. Впізнає — забере. Ні — син служитиме ще рік.

Ох повів хлопця у підземну зелену хатку. Він тричі палив його на дровах і оживляв живущою водою, а хлопець ставав усе кращим. За рік Ох випустив півнів — батько не впізнав сина. Наступного року виставив баранів — знову не впізнав. На третій рік батька зустрів білий дід і порадив шукати голуба, що не їсть, а сидить під грушею. Так батько вгадав і забрав сина.

По дорозі син навчив батька: він перетвориться на хорта, сокола, коня, а батько нехай продасть його за гроші, але без ретязя, шапочки й недоуздка. Двічі так і було. Втретє циган (то був Ох) умовив батька продати коня разом із недоуздком і поїхав. Кінь став окунем, Ох — щукою. Окунь став перснем, і його знайшла царівна. Ох прийшов купцем і просив перстень, та царівна кинула його на підлогу. Перстень розсипався пшоном. Ох-півень склював усе, крім однієї пшонини. З неї постав гарний парубок, і царівна закохалася. Вони одружились, а весілля було на весь мир.

Докладний переказ за епізодами

1. Ледащо. Батько й мати журяться: син сидить на печі й не помагає. Тричі його віддавали вчитися: у кравці, у шевця, у коваля — і щоразу він утікав. Тоді батько вирішує повести ледачого сина в інше царство, де його, може, не знатимуть, і найняти там.

2. У лісі. Дорога привела їх у темний ліс. Батько сів на обгорілий пеньок: «Ох! Як же я втомився!» І з пенька виліз зморщений дідок з зеленою бородою «аж по коліна». Він і є лісовий цар Ох.

3. Умова. Ох береться вивчити хлопця, але ставить умову: «як вибуде рік та прийдеш за ним, то як пізнаєш його – бери, а не впізнаєш, – ще рік служитиме в мене!» Батько погоджується.

4. Зелена хатка. Ох повів хлопця на той світ, під землю, у зелену хатку. Там усе зелене: стіни, лавки, жінка, діти. Служать мавки, «такі зелені, як рута».

5. Наука. Ох звелів наносити дров. Хлопець заснув. Ох підпалив дрова з ним, а попіл розвіяв. Одна вуглинка впала, Ох збризкав її живущою водою, і хлопець ожив. Так було тричі, і з ледачого став гарний козак.

6. Перший рік. Батько прийшов до пенька, сказав «Ох!». Ох висипав мірку проса, і збіглися півні. Батько не впізнав сина.

7. Другий рік. У кошарі стояли барани, один в один. Батько знову не впізнав.

8. Білий дід. На третій рік батькові назустріч вийшов білий дід і порадив: серед голубів шукати того, що не їстиме, а сидітиме під грушею. Так батько впізнав сина, той став гарним парубком.

9. Розмова по дорозі. Батько нарікає на бідність. Син заспокоює: «Не журіться, тату, все гаразд буде». Він перетвориться на хорта, потім на сокола, потім на коня, а батько нехай продає. Паничі купують хорта за триста карбованців без ретязя, а сокола за триста без шапочки. Хорт і сокіл утікають до батька.

10. Кінь. Син перетворюється на коня й просить продати без недоуздка. На ярмарку циган пропонує п’ять карбованців зверху за недоуздок, і батько погоджується. Циган — це Ох.

11. Погоня. Кінь біжить у ліс. Біля води перетворюється на окуня, а Ох — на щуку. Щука не може дігнати окуня. Окунь пливе до берега, де царівна пере білизну.

12. Перстень. Окунь стає гранатовим перснем у золотій оправі, царівна знаходить його. Ох приходить купцем. Царівна кидає перстень на землю, той розсипається пшоном. Ох-півень клює пшоно, але одна пшонина закотилася під ноги царівні.

13. Весілля. З пшонини постає парубок. Царівна закохується. Цар довго морщиться, а потім дозволяє. Весілля було таке, що «увесь мир скликали». Оповідач жартує: «І я там був, мед-вино пив».

Аналіз твору

Три частини. Казка складається з трьох історій. Перша — навчання ледачого сина. Друга — три роки впізнавання. Третя — хитре втікання й одруження. Усі вони з’єднані мотивом змагання: хто кого перехитрить.

Зміна героя. Син спершу ледачий і безпорадний. Три спалювання й оживлення — символ навчання й дорослішання: старе «я» вмирає, нове — народжується. Після цього він швидкий, розумний, вправний.

Ох. Лісовий цар — не страшний злодій, а скоріше суворий учитель із хитрістю й азартом. Він навчає, але хоче залишити помічника собі. Його зелений світ нагадує ліс. Пеньок, на який сів батько, — вхід до нього.

Умова та випробування. Впізнавання сина серед півнів, баранів, голубів — типове казкове випробування. Допомагає лише порада білого діда. Це показує, що іноді потрібна допомога мудрішого.

Хитрощі сина. Він знає, що Ох буде наполягати, і готує батька: «без ретязя», «без шапочки», «без недоуздка». Це не випадковість: у казці чарівні перетворення мають слабке місце. Коли батько не послухав сина й віддав недоуздок, Ох зміг його захопити.

Погоня. Окунь і щука, перстень і півень — типові рухи чарівної погоні. Сюжет, у якому втікач і переслідувач по черзі перетворюються, зустрічається в казках багатьох народів. Закінчується він тим, що втікач виграє завдяки одній зернині.

Царівна. Вона не вагається: кидає перстень, тому що вирішує, що краще втратити ювелірну прикрасу, ніж віддати комусь. Закохавшись у парубка, вона не боїться навіть батька.

Кінцівка. Присказка «І я там був, мед-вино пив» — традиційна кінцівка усних казок: оповідач жартує, що сам був на весіллі.

Про текст. На УкрЛібі посеред тексту стоїть позначка «скорочено», тож запис може бути коротшим за повний, а в підручниках текст теж відрізняється. Звіряй із тим, за яким навчаєшся. Слово «циган» тут стоїть так, як у народному записі: хитрий покупець коней — типовий казковий образ минулого, що відбиває тогочасні уявлення. Переносити його на реальних людей не слід.

Головна думка. Навчання змінює людину, а розум і допомога порадника допомагають перемогти навіть чарівника. Потрібно слухати того, хто знає краще.