Образ лісового царя Оха в народній казці «Ох»

Лісовий цар Ох — один з головних героїв казки «Ох». Він з’являється з обгорілого пенька, коли батько ледачого хлопця вигукнув: «Ох!»

Ох виглядає дивно: маленький зморщений дідок із зеленою бородою аж по коліна. Живе він під землею в зеленій хатці, де все зелене.

Ох — учитель. Він навчив ледачого сина працювати й зробив його вправним козаком. Але він також і суперник: Ох ставить батькові умову впізнати сина й не хоче його відпускати. Потім ганяється за втікачем у різних подобах.

Наприкінці Ох програє, бо син перехитрив його й одружився з царівною. Образ Оха показує, що чарівник вміє багато, але не непереможний.

Образ лісового царя Оха в народній казці складний. Він має риси і чарівника, і вчителя, і суперника.

З’являється він несподівано. Батько ледачого сина тільки сказав: «Ох! Як же я втомився!» — а з пенька вже виліз дідок. Це смішний і чарівний виток: Ох ніби живе в самому слові. Він сам про себе каже: «лісовий цар Ох». Його вигляд — маленький, із зеленою бородою — нагадує лісових духів.

Ох виступає вчителем. Він бере хлопця на службу й змінює його: після спалювання й оживлення той стає моторним, гарним козаком. Це свідчить, що Ох має велику силу й знання.

Але Ох також суперник. Він ставить умову: «як пізнаєш його – бери, а не впізнаєш, – ще рік служитиме в мене!» Тобто хоче лишити хлопця собі. Двічі батько не впізнає сина, і Ох радіє перемозі.

Коли син тікає, Ох не відпускає його: «Не втік-таки від моїх рук, собачий син!» Він ганяється за ним у подобі цигана, щуки, купця й півня. Нарешті хитрість сина перемагає.

Отже, Ох — сильний і хитрий герой, але в казці розум зрештою перемагає чаклунство.

Мені здається, що Ох у казці схожий на вимогливого вчителя, який вміє навчати, але трохи надто суворо. Він справді зробив із ледачого парубка козака. Тільки робив це дивно: через вогонь.

Мені подобається, що Ох не злий до кінця. Він бореться за свого учня, бо цінує його. Мабуть, вчителі й справді не хочуть відпускати тих, хто вчиться добре.

Однак Ох виявився обмеженим. Він не помітив, що цигана можна обдурити, і програв. Це нагадує мені, що навіть сильні люди помиляються.

Тому образ Оха для мене — цікавий і неоднозначний.