Момотаро, або Хлопчик-Персик

Про цю сторінку. Розбір написано за українським перекладом Івана Дзюби з бібліотеки УкрЛіб. Цитати наведено лише короткі, з цього перекладу. Казка невелика — прочитай її повністю: переказ не замінить інтонації оповіді.

Стислий переказ

Колись жили дід і баба, у яких не було дітей. Одного дня баба прала білизну в річці й побачила великий персик, що пливе за течією. Вона принесла його додому, і коли ввечері баба взялася різати персик ножем, з нього вистрибнув хлопчик. Дід і баба зраділи й назвали його Момотаро, тобто Хлопчик-Персик.

Момотаро ріс дуже швидко, з’їдав чашку рису й ставав вищим. Коли виріс, він сказав діду й бабі, що йде підкоряти Острів Чудовиськ. Баба спекла найбільших просяних коржів, а дід подарував хустину, шаровари й меч. По дорозі Момотаро зустрів собаку, фазана й мавпу. Кожному він дав просяний корж, і вони погодилися стати його слугами.

Вчотирьох вони добулися до Острова Чудовиськ. Фазан видзьобав око вартовому, мавпа перестрибнула через браму й відсунула засув, а Момотаро з мечем увірвався у двір. Чудовиська, злякані слугами, програли, їхній вожак попросив пощади й віддав скарби. Чудовиська навантажили візок, слуги притягли його в село, де дід і баба раділи, що їхній Момотаро найсміливіший у Японії.

Докладний переказ за частинами

Частина 1. Персик у річці. Дід і баба мріють про дітей. Поки дід збирає хмиз у горах, баба пере білизну й бачить, як річкою пливе великий персик. Вона вилавлює його й несе додому. Увечері дід каже, що персик гарний, і вони вирішують покуштувати. Тільки-но баба торкається персика ножем, як щось кричить «Ой, болить!» і з нього вистрибує хлопчик.

Частина 2. Момотаро росте. Хлопчика називають Момотаро. Він ріс так швидко, що після кожної чашки рису ставав вищим, і невдовзі перетворився на прегарного юнака. Одного дня він упав навколішки перед дідом і бабою й сказав, що йде підкоряти Острів Чудовиськ. Просить спекти найбільших у Японії просяних коржів. Баба пече коржі, а дід дарує хустину, шаровари й меч.

Частина 3. Троє помічників. На околиці села Момотаро зупиняє собака й просить корж. Момотаро погоджується: «Гаразд, будь моїм слугою». У передгір’ї його зустрічає фазан, глибоко в горах — мавпа. Кожен отримує просяний корж і приєднується.

Частина 4. Острів Чудовиськ. Вчотирьох вони добираються до Острова Чудовиськ. Перед великою чорною брамою стоїть вартовий. Фазан видзьобує йому око, а мавпа перестрибує через браму й відсуває засув. Момотаро вбігає у двір з мечем і викликає чудовиськ на бій. Вони вистромлюють залізні списи, але фазан дзьобає їм очі, мавпа дряпає обличчя кігтями, а собака кусає за ноги. Вожак чудовиськ упав навколішки й благав про пощаду.

Частина 5. Скарби й повернення. Момотаро погоджується пощадити чудовиськ, якщо вони перестануть чинити людям зло та віддадуть скарби. Чудовиська навантажують візок, і троє слуг Момотаро привозять його в село. Дід і баба радісно плескають у долоні.

Аналіз твору

Про що казка

Це казка про те, що відвага, щедрість і дружба допомагають перемогти зло. Момотаро не лише сильний, а й добрий: він ділиться коржами, і слуги вірно йому служать. У бою кожен робить те, що вміє найкраще: фазан бореться з неба, мавпа здобуває браму, собака кусає. Так казка показує цінність спільної справи.

Момотаро

Момотаро — сміливий, цілеспрямований і добрий. Він шанує дідову й бабину турботу: падає перед ними на коліна, просить спекти коржів у дорогу, приймає подарунки й побажання щасливої дороги. Він упевнений у собі, тому голосно оголошує, що найсміливіший у Японії. Але ця впевненість побудована на справжніх вчинках: він не лише хвалиться, а й іде в бій.

Троє помічників

Собака, фазан і мавпа — вірні слуги, які погоджуються служити за простий просяний корж. Їхня роль у казці важлива: вони допомагають перемогти там, де сам Момотаро, мабуть, не впорався б. Цікаво, що кожен діє по-своєму, і разом вони утворюють сильну команду.

Чудовиська

Чудовиська — це вороги, що чинили людям зло. Вони зброєносні й самовпевнені, але виявляються слабкими проти єдності. Їхній вожак, коли програє, просить пощади й обіцяє змінитися. Так казка показує, що навіть зло можна зупинити, якщо діяти разом.

Японські реалії

У казці згадані просяні коржі (кібі-данґо), хустина на голову, шаровари, меч. Просяні коржі пов’язані з провінцією Кібі, яку за легендою вважають батьківщиною Момотаро.

Що сказати на уроці

Найкраща відповідь на запитання «про що казка?» — сказати, що це японська казка про Хлопчика-Персика Момотаро, який разом із собакою, фазаном і мавпою переміг чудовиськ на острові та повернувся до дідуся й бабусі зі скарбами, і вона вчить відваги, щедрості та дружби.