Образ Момотаро в японській казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

Момотаро — головний герой японської казки. Він народився з великого персика, якого баба виловила в річці. Дід і баба дуже зраділи й назвали хлопчика Хлопчиком-Персиком.

Момотаро швидко ріс і став сильним та відважним. Одного дня він вирішив підкорити Острів Чудовиськ, які кривдили людей. Баба спекла йому просяних коржів на дорогу.

Дорогою він зустрів собаку, фазана й мавпу. Кожному дав по коржу, і вони пішли разом. З трьома друзями Момотаро переміг чудовиськ. Їхній вожак попросив пощади, і Момотаро помилував їх.

Момотаро — сміливий, щедрий і добрий хлопець. Казка вчить, що разом можна перемогти навіть сильного ворога.

Момотаро — улюблений герой японських дітей. У казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик» він постає сміливим, щедрим і розважливим хлопцем.

З самого початку Момотаро вирізняється: з персика, виловленого бабою з річки, вистрибнув хлопчик. Він швидко ріс: «з’їсть одну чашку рису — стає вищим, з’їсть другу — стає ще вищим». Незабаром він став сильним юнаком.

Відвага Момотаро проявляється в рішучості. Він сам оголошує дідові й бабі: «Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ». Він не боїться невідомого й не чекає, що хтось зробить справу за нього.

Герой вміє дружити. Дорогою він зустрів собаку, фазана й мавпу. Кожному дав по просяному коржу й прийняв до себе: «Гаразд, будь моїм слугою». Так Момотаро показав, що він не лише сильний, а й щедрий та вміє об’єднувати інших.

У бою хлопець діє розумно. Фазан видзьобав око вартовому, мавпа відсунула засув, собака кусав за ноги. А сам Момотаро кричав: «Я — найсміливіший у Японії Момотаро!». Коли чудовиська здалися, він не став їх нищити, а погодився на їхню обіцянку більше не кривдити людей.

Отже, Момотаро — приклад справжнього героя: сміливого, щедрого й милосердного.

Мені подобається Момотаро, бо він не просто сильний, а ще й добрий. Спершу мені здавалося, що він піде на острів сам, бо назвав себе найсміливішим. Але виявилося, що без помічників йому було б важко.

Мені подобається, що Момотаро поділився з собакою, фазаном і мавпою просяними коржами. Він міг би відмовити. Але завдяки цьому в нього з’явилися вірні друзі, які допомогли перемогти чудовиськ.

Ще мені сподобалося, що наприкінці він пожалів переможених. Це показує, що справжня сила — не в жорстокості. Я вважаю, що казка вчить бути сміливим, щедрим і вміти домовлятися.