Лисиця та рак

Стислий переказ

Бігла лисичка полем і дійшла до річки. На камені сидів рак і точив клешні об камінь. Лисичка привіталася й спитала, чи не до косовиці він готується. Рак відповів, що клешнями робить те, що лисиця зубами.

Тоді лисичка почала глузувати. Вона нагадала, що люди сміються з рака: нібито він сім років по воду ходив, та й ту розлив. Вона думала, що рак не вміє ходити, бо в нього «на ногах зуби».

Рак не образився. Він відповів, що колись, може, так і було, а тепер ні. Запропонував побігти наввипередки до осички й навіть дав лисиці один скок уперед. Лисиця погодилась. Рак учепився клешнями за її хвіст, а коли вона добігла до осики й озирнулася, обізвався ззаду: «Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш».

Лисичка здивувалася й більше не сміялася з рака.

Докладний переказ за епізодами

1. Зустріч. Лисичка біжить полем, аж бачить річку. На камені рак точить клешні. Вона вітається: «Здоров був, раче!» і питає, чи не до косовиці він готується.

2. Відповідь рака. Рак вітається й пояснює: «Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були».

3. Глузування. Лисичка каже: «Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються». Вона розповідає, як рак сім років по воду ходив і розлив її на порозі. Далі глузує з ніг: «Як його ходити у світі, коли на ногах зуби?» І вимагає визнати, що люди правду про нього кажуть.

4. Виклик. Рак не сперечається. Він відповідає: «Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало!» Пропонує побігти наввипередки до осички, яка стоїть на узліссі, і дає лисиці перевагу в один скок.

5. Перегони. Лисиця стає на один скок попереду й чекає. Рак учепився клешнями за її хвіст і підібгав «усі вісім своїх ніг» (так написано в тексті) та гукнув: «Но!»

6. «Перемога». Лисичка біжить уздовж поля. Добігає до осики, повертається, щоб подивитися, де рак, а той озивається позаду: «Та й забарилась ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш».

7. Кінець. Лисичка дуже здивувалася, аж рота роззявила: «Чи то ж видано!» І більш не сміялася з рака.

Аналіз твору

Алегорія. Лисиця — типова хвалькувата насмішниця. Вона ввічливо вітається, але зараз же починає кепкувати. Рак — це образ тих, кого вважають слабкими й повільними, але в яких є кмітливість.

Хто «справжній» переможець. Формально рак «прибіг» першим. Насправді він скористався хитрістю. Народна казка не засуджує його, бо лисиця сама почала образу й була певна, що виграє. Хитрість тут як покарання за зверхність.

Іронія. Лисиця хвалилася швидкістю, а програла, не пробігши повільно ані кроку. Рак, якого називали повільним, стоїть біля осики й чекає. Це смішний контраст.

Мова. Слова «осичка», «лисичка», «вподовж поля», «підобгав» створюють знайомий народний тон. Косовиця — час, коли косять траву. Скок — один стрибок. Узлісся — край лісу.

Про вісім ніг. У тексті сказано, що рак підібгав «усі вісім своїх ніг». Це народний вислів, а не науковий опис.

Головна думка. Не можна глузувати з іншого, бо хтось може виявитися кмітливішим. Розум і хитрість нерідко перемагають швидкість та силу.