Чарлі і шоколадна фабрика

Про цей розбір. Твори Роальда Дала ще охороняються авторським правом, тому це розповідь і розбір власними словами, без цитат з тексту. Розбір написано за українським перекладом Віктора Морозова з онлайн-бібліотеки УкрЛіб. У тому тексті бракує кількох сторінок (наприклад, кінця розділу 27 й початку розділу 29), тож про деякі деталі ми не пишемо. У програмі 5 класу вчитель вибирає один із трьох творів: Дал, «Пеппі Довгапанчоха» або «Калле Блюмквіст». Казку краще прочитати самому: це кілька вечорів веселого читання.

Стислий переказ

Чарлі Бакет живе в маленькій дерев’яній хаті на околиці великого міста разом із батьками й чотирма старенькими бабусями та дідусями. У них одне ліжко на всіх старих, і майже немає що їсти: тато накручує кришечки на тюбики зубної пасти, а на обід родина їсть капусту. Шоколад Чарлі отримує лише в день народження, і то одну плитку. А поруч із його домом стоїть найбільша шоколадна фабрика, яка належить Віллі Вонці.

Фабрика вже десять років замкнена, і ніхто не бачить ні Вонки, ні працівників. Раптом Вонка оголошує, що запросить на екскурсію п’ятьох дітей: для цього в звичайні шоколадні батончики сховано п’ять Золотих квитків. Перші чотири знаходять жадібний ненажера Авґустус Ґлуп, розбещена Верука Солт, жуйколюбка Віолета Бореґард і телеман Майк Тіві. А Чарлі спершу не щастить: батончик на день народження порожній, а родина голодує. Аж тоді він знаходить у снігу долар, купує батончик і знаходить останній квиток.

На фабриці містер Вонка показує дітям шоколадну річку, водоспад, цех винаходів і дивовижних працівників — умпа-лумпів. Але дітей, які не слухають застережень, чекають халепи. Авґустус падає в шоколадну річку й застрягає в трубі. Віолета хапає жуйку, що ще не готова, і стає велетенською чорницею. Верука вимагає білку, і білки викидають її в сміттєпровід. Майк біжить передавати себе по телебаченню й стає крихітним.

Чарлі поводиться чемно й ні в що не втручається, тому лишається єдиним. Вонка радісно оголошує, що Чарлі переміг, і летить із ним та дідунем Джо на скляному ліфті крізь дах фабрики. Високо над містом він пропонує Чарлі взяти фабрику, щойно той підросте. Тоді ліфт пробиває дах хатинки Бакетів, і Вонка забирає всю родину разом зі старечим ліжком, хоч старі й перелякані.

Докладний переказ за розділами

1. Бакети й Чарлі. Читач знайомиться з родиною Бакетів: батьки Чарлі, він сам та четверо дуже старих людей, що не злазять із ліжка. Хатинка тісна й холодна, їжа нікудишня. Чарлі найбільше хоче шоколаду, а по дорозі до школи щодня проходить повз фабрику Вонки й вдихає її запах.

2. Розповіді дідуня про Вонку. Увечері Чарлі приходить до бабусь і дідусів, і вони розповідають йому про Вонку. Це найкращий у світі винахідник цукерок: його морозиво не тане, його жуйка не втрачає смаку, а цукерки міняють колір.

3. Шоколадний палац принца. Дід розповідає, як для індійського принца Вонка збудував шоколадний палац. Принц не хотів його їсти, і палац розтанув. Є ще одна таємниця: на фабрику ніхто не заходить і ніхто не виходить.

4. Загадкові працівники. Колись на фабриці працювали тисячі людей, але суперники засилали шпигунів і викрадали рецепти. Вонка звільнив усіх і замкнув фабрику. Через кілька місяців з димарів пішов дим і фабрика знову запрацювала, а за вікнами видно маленькі тіні. Тато приносить газету з новиною: фабрика ненадовго відчиниться для небагатьох.

5. П’ять квитків. З оголошення Вонки діти дізнаються, що п’ятеро з них отримають екскурсію і шоколад на все життя. Золоті квитки заховано в п’яти звичайних батончиках. Чарлі не має шансів, бо шоколадку отримує лише в день народження.

6. Перші два квитки. Спершу квиток знаходить Авґустус Ґлуп, дев’ятирічний хлопець, який постійно їсть. Світ шаленіє від пошуків. Другий квиток дістається Веруці Солт: її батько купив тисячі батончиків і змусив робітниць фабрики горіхів їх розгортати.

7. Порожній батончик. Чарлі розгортає свій подарунок, батончик Вонки, і там немає квитка. Родина вдає, що це нормально. Він пропонує поділитися, але ніхто не бере.

8. Ще два квитки. Третій квиток знаходить Віолета Бореґард, яка жує одну жуйку вже три місяці. Четвертий дістається Майку Тіві, який не відходить від телевізора й обвішаний іграшковою зброєю.

9. Дідусева монета. Дід таємно віддає Чарлі свої гроші, щоб купити ще один батончик. Дід розгортає його сам, а Чарлі лише дивиться; квитка немає, і обидва сміються.

10. Голодна зима. Настають холоди, тато втрачає роботу, їжі стає ще менше. Чарлі худне, відмовляється брати чужі шматки. Одного дня він знаходить у канаві долар і йде до крамниці.

11. Диво в крамниці. Чарлі купує батончик і з’їдає його, потім ще один. Під обгорткою другого сяє Золотий квиток. Довкола збирається натовп, хтось пропонує викупити квиток, але продавець допомагає хлопцеві втекти додому.

12. Лист від Вонки. Вдома радість така, що дідунь Джо вперше за двадцять років вистрибує з ліжка й танцює. У запрошенні Вонки сказано, що екскурсія вже завтра рівно о десятій і що можна взяти з собою родичів. Іти з Чарлі вирішують дідуню Джо.

13. Ворота відчиняються. Біля воріт фабрики збирається величезний натовп, п’ятеро дітей стоять із батьками. Рівно о десятій ворота відчиняються.

14. Хазяїн фабрики. Вонка — елегантний, швидкий, жвавий чоловічок у циліндрі, з борідкою й блискучими очима. Він радісно вітає кожну дитину, веде всіх у довгі рожеві коридори й до дверей шоколадного цеху.

15. Шоколадна долина. Діти бачать долину з шоколадною річкою, водоспадом, скляними трубами й цукровою травою. Верука помічає на іншому березі маленьких людей.

16. Люди з Лумпаландії. Вонка розповідає, що це умпа-лумпи з Лумпаландії (пані Солт, учителька географії, каже, що такої країни немає, але Вонка наполягає на своєму). Там на них полювали небезпечні звірі, тож вони жили на деревах, їли огидну гусінь і мріяли про какао. Вонка пообіцяв їм какао-боби й переправив усіх на фабрику. Верука вимагає собі умпа-лумпу, а Авґустус потихеньку пробирається до річки.

17. Ґлуп у трубі. Авґустус не слухає ні застережень, ні мами й п’є шоколад просто з річки. Він падає у воду, його засмоктує у скляну трубу, де він застряє, а потім вилітає з неї. Вонка запевняє, що все буде гаразд, а умпа-лумпи співають пісню про його ненажерливість.

18. Карамельним човном. На рожевому карамельному човні, який веслують умпа-лумпи, гості пливуть далі. Вонка пригощає Чарлі й діда шоколадом із річки. У темному тунелі гості лякаються, батьки навіть кричать, що Вонка збожеволів, але він вмикає світло.

19. Цех нових винаходів. Тут народжуються найновіші винаходи: вічні барбариски, що не меншають, і іриски, від яких виростає волосся.

20. Машина для жуйки. Вонка показує свій найвидатніший винахід: машину, що готує жуйку, яка замінює повний обід.

21. Віолета-чорниця. Віолета хапає жуйку, не чекаючи, поки Вонка її доробить. Спершу смак чудовий, але на чорничному пирозі вона синіє й перетворюється на велетенську ягоду. Її відкочують у сокочавильний цех, а умпа-лумпи співають про шкоду жуйки.

22. Двері вздовж коридору. Гості бігом проходять повз двері з дивовижними написами: зефірні подушечки, лизальні шпалери, гаряче морозиво, корови з шоколадним молоком, летючі шипучки.

23. Цукерки з личками. Вонка показує цукерки з малюнками облич і жартує з назвою: квадратні цукерки обертаються до гостей круглими личками. Верука сперечається, мама заступається за неї, а Вонка грубо жартує у відповідь.

24. Білки й Верука. Білки перевіряють горіхи й викидають негодящі в сміттєпровід. Верука не слухає заборони, заходить у цех, щоб схопити собі білку, і білки визнають її «зіпсутим горіхом». Услід за нею туди ж потрапляють мама й тато. Умпа-лумпи співають, що вину за вередливість Веруки несуть її батьки.

25. Скляний ліфт. Лишилося двоє дітей, Чарлі й Майк, і троє дорослих. Скляний ліфт, що їздить у будь-який бік, несе їх у цех телевізійного шоколаду.

26. Цех шоколаду для телебачення. У білій залі, де треба носити темні окуляри, Вонка пояснює, як працює його новий винахід. Велику плитку шоколаду «розбирають» на шматочки й «передають» по телебаченню, а на екрані вона з’являється маленькою. Чарлі бере її просто з екрана.

27. Майк Тіві на екрані. Майк, не слухаючи застережень, біжить до камери, щоб першим у світі передатися по телебаченню. На екрані він з’являється, але крихітним. Вонка пропонує розтягнути його в спеціальній машині. Далі в нашому тексті ідуть рядки з пісні умпа-лумпів про телебачення й книжки.

28. Чарлі лишається один. Вонка проголошує Чарлі переможцем і одразу везе його з дідом у ліфті «вгору й геть». Ліфт пробиває дах фабрики й злітає в небо.

29. Діти йдуть додому. З висоти Чарлі й дід бачать, як діти повертаються додому змінені: Авґустус став худий, Віолета фіолетова, Солти в смітті, а Майк тонкий і височенний, бо його перетягли в машині.

30. Фабрика для Чарлі. Вонка повідомляє, що віддає фабрику Чарлі. Той побоюється, що родина не покине бабусь і дідусів. Тоді Вонка ліфтом залітає крізь дах хатинки Бакетів; налякані старі відмовляються їхати, але їх разом із ліжком заштовхують у ліфт, і всі летять на фабрику.

Аналіз твору

Про що казка

Це казка про дитяче щастя й про те, що з ним не завжди роблять. Бідний Чарлі мріє про шоколад і ніколи не бачив його вдосталь. Діти, які мають усе, поводяться жахливо: їдять без міри, вимагають, жують, дивляться екран. Автор показує: щастя не в тому, щоб мати все, а в тому, щоб цінувати те, що маєш, і любити рідних.

Образ Чарлі

Чарлі — найпростіший і найдобріший хлопчик у казці. Він не кричить і нічого не вимагає, зате ми бачимо, як він вчиться терпіти голод, відмовляється від чужих порцій, ділиться плиткою, береже свою єдину шоколадку, ніби золото. Він слухняний: на фабриці вирішує триматися за дідову руку й слухається Вонку. Нагорода не випадкова: чесний, чемний і скромний хлопчик залишився єдиним, хто не наробив лиха.

Образ містера Вонки

Вонка — загадковий дивак. З одного боку, він геніальний винахідник і веселун, який живе своїми цукерками. З іншого — трохи хитрий: Чарлі він зізнається, що з самого початку відчував, що переможцем буде саме він. Коли діти потрапляють у халепу, він запевняє, що все буде добре, і сміється. Це гумористична, а не жорстока історія: наприкінці всі повертаються додому живі, хоч і змінені.

Дід Джо запитує, чому Вонка вирішив віддати фабрику саме Чарлі, але у відповідь у нашому тексті пропущено кілька речень, тому ми цієї відповіді не переказуємо.

Чотири історії-уроки

Кожна «погана» дитина символізує одну ваду.

• Авґустус Ґлуп — ненажерливість. Він не вміє зупинитися, тому й падає в річку.
• Верука Солт — розпещеність. Усе, що вона хоче, їй дають, тож вона вимагає навіть те, що не продається.
• Віолета Бореґард — упертість і хвастощі. Вона така певна свого рекорду й своєї правоти, що не слухає попередження.
• Майк Тіві — залежність від екрана. Він такий упевнений у собі й так звик до телебачення, що біжить передавати себе по телевізору.

Покарання кожного пов’язане з їхньою вадою: жадібного засмоктало в трубу, а жуйколюбка перетворилася на ягоду, вередливу дівчинку викинули як зіпсований горіх, а любителя телевізора показали по телевізору.

Пісні умпа-лумпів

Після кожної халепи умпа-лумпи співають довгу пісню. У ній вони жартують, пояснюють, хто винен, і дають пораду. Це як хор у старовинних п’єсах: він не бере участі в дії, але коментує її. У піснях також звучить думка, що в вадах дітей часто винні батьки, які їх потурали.

Фантастика й гумор

Дал вигадує дивовижні речі: шоколадну річку, цукрову траву, летючі шипучки, волосяні іриски, гаряче морозиво, скляний ліфт, що їздить навскоси. Усе це видається смішним, але водночас має сенс. Умпа-лумпи — не просто смішні людці. Вонка врятував їх від небезпечних звірів, але перевіз на фабрику в ящиках і платить за роботу бобами. Над цим можна поміркувати: чи справедливо це щодо них?

Бідність і розкіш

Казка починається з голоду й холоду. Дал докладно показує, як живуть Бакети: капуста, хліб, одна плитка шоколаду на рік, і від цього тим дужче вражає шоколадна фабрика. Контраст допомагає зрозуміти: радість Чарлі від знахідки справжня, бо він знає ціну їжі.

Про мову й описи зовнішності

У казці багато сатири: автор перебільшує риси героїв, і описи ненажерливого хлопця чи розбещеної дівчинки гротескні. Така манера допомагає посміятися з вад, але не варто переносити її на справжніх людей: сміятися слід із поведінки, а не з того, як хтось виглядає.

Оригінал і переклад

Казку написано англійською й вперше видано 1964 року. Українською її переклав Віктор Морозов (його переклад вийшов у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», за Вікіпедією), і саме за ним написано цей розбір. Багато слів у казці вигадані: «умпа-лумпи», «зефірмелад», «дріманиці». У різних перекладах вони можуть звучати по-різному, тому не дивуйтеся, якщо у вашому підручнику вони трохи інші.

Про автора

Роальд Дал народився 1916 року в Уельсі в родині норвежців, у молодості був льотчиком-винищувачем, а потім став письменником. Він уміє поєднувати гумор із застереженням, тому його казки люблять і діти, і дорослі.

Що сказати на уроці

Найкраща відповідь на запитання «про що казка?» — сказати, що це гумористична історія про те, що доброта й скромність перемагають жадібність, вередування й залежність; а чотири покарані діти показують, до чого призводять непомірність і неслухняність.