Яким мав бути запорожець (за переказом «Прийом у запорожців»)

У переказі «Прийом у запорожців» показано, яким мав бути козак. Запорожці перевіряли хлопців, щоб взяти в товариство лише гідних.

По-перше, козак мав бути сміливим. Другий хлопець не злякався, що козаки не відповідають, і не заплакав.

По-друге, він мав бути кмітливим. Хлопець зрозумів, що з ним жартують, і сам почав їсти кашу.

По-третє, козак мав бути веселим. Хлопець станцював гопака й заспівав, а потім пожартував над козаками.

Тому запорожці й сказали йому: «Тепер ти рівний козак».

Отже, козак із цього переказу — не лише сильний воїн, а й людина з легким серцем. Він знає, що в товаристві важливо вміти пожартувати і не образитися.

Переказ «Прийом у запорожців» розповідає про те, як козаки перевіряли новачків. З цієї розповіді можна зрозуміти, яким вони хотіли бачити запорожця.

Передусім козак мусив бути сміливим. Він не мав боятися ні мовчання, ні самотності. Перший хлопець заплакав: «Лучче б було дома сидіти при батькові да при матері». Тому козаки сказали: «Ні, се не наш!»

Крім того, козак мав бути кмітливим. Другий хлопець гукнув козаків: «Гей, панове-молодці! Ідіть кашу їсти!» Коли ніхто не озвався, він здогадався, що його перевіряють, і не став чекати довше. Недарма про таких у переказі сказано: «розторопний і догадливий».

І нарешті, козак мав мати веселу вдачу. Хлопець ударив на могилі гопака: «Ой тут мені погуляти на просторі!» А потім ще й пожартував: «Де вас у біса носило, панове?» Козаки любили гумор, тому й прийняли такого товариша. Для них веселий дух був ознакою внутрішньої сили.

Отже, запорожець — це не лише воїн, а й людина з відвагою, розумом і почуттям гумору. Саме таких людей запорожці вважали своїми і готові були прийняти в товариство без зайвих слів.

Якщо порівняти запорожця з нашими однолітками, то багато чого схоже. Козакам подобалися ті, хто не панікує, а діє.

Другий хлопець у переказі зробив просту річ: коли йому ніхто не допоміг, він допоміг собі сам. Він сів їсти кашу, станцював гопака й пожартував. Може, саме так поводиться товариська й упевнена людина.

Мені видається цікавим те, що козаки перевіряли хлопців жартом, а не силою. Вони не проводили змагань і не били новачків. Їм було важливо, яка в людини вдача.

Тому запорожець за цим переказом — сміливий, кмітливий і веселий товариш.