Образ Поліанни в повісті Е. Портер «Полліанна»

Поліанна — головна героїня повісті Елеанор Портер. Це одинадцятирічна дівчинка-сирота, яка приїздить жити до суворої тітки міс Полі.

Поліанна дуже щира й добра. Вона не ображається, що її поселили на горищі, а знаходить, з чого порадіти: з гарного краєвиду з вікна. Вона вітається з усіма, навіть із похмурим Пендлтоном, і зрештою він теж всміхається.

Дівчинка навчила містечко «гри в радість»: треба знайти в усьому щось добре. Навіть коли її збила машина, вона не втратила віри в людей.

Отже, Поліанна — приклад доброти й оптимізму, а головне — вдячності, яка вчить цінувати навіть найпростіші речі.

Поліанна — героїня, яку важко не полюбити. Яка ж вона?

Передусім вона щира. Приїхавши до тітки, яка зустріла її холодно, Поліанна кидається їй на коліна й дякує, що її прийняли. На горищі, у розпеченій кімнатці без килимів і картин, вона дивиться у вікно й радіє краєвиду.

Поліанна ще й має свою «гру в радість»: «Суть гри в тому, щоб знайти щось таке, з чого можна радіти, не має значення, що саме». Це правило вона передала Ненсі, місіс Сноу, Пендлтону й пастору, а згодом гра дійшла й до тітки. Для неї життя — це не лише обов’язки: «Людина спить і дихає, але ж не живе».

Найскладніше випробування чекає на Поліанну після аварії. Вона питає медсестру: «якщо я ніколи не зможу ходити, з чого ж мені радіти?» Це показує, що Поліанна — не ідеальна, а жива дитина.

Але все містечко приходить їй на допомогу, а потім вона знову починає ходити. У листі вона пише: «Інакше б я ніколи не дізналася, яке це щастя — мати здорові ноги». Так вона показує, що радіти можна й тоді, коли було важко.

Мені здається, Поліанна — найсміливіша дівчинка, хоч вона не робить нічого надзвичайного. Вона просто щодня знаходить, з чого порадіти.

Мене вразило, що вона не засмутилася, коли тітка поселила її на горищі. Я б, напевно, заплакав. Але потім я зрозумів, що Поліанна теж плакала, і їй було важко, просто вона не здавалася.

Після цієї повісті я хочу частіше шукати щось добре навіть у складних днях, бо, як показала Поліанна, радість допомагає не лише тобі, а й людям поруч, і це неймовірно важливо в будь-якому класі чи дворі.