Образ Маленької Мю в повісті Туве Янсон «Зима-чарівниця»

Маленька Мю — давня приятелька Мумі-троля з повісті Туве Янсон про зиму. Вона крихітна, з розкудланим волоссям і дуже жвава.

Мю не вміє сумувати: вона тільки радіє або злиться. Узимку вона їздить з гірки на Маминій срібній таці, з Маминої грілки для кавника робить собі одяг і навчається їздити на лижах.

Вона безстрашна. Коли крига розколюється, Мю стоїть на крижині й думає, що це гарна пригода. Мріє лише, щоб ніхто не кинувся її рятувати й не зіпсував забаву.

Мю нікого не боїться й не потребує товариства для забав. Але вона приходить на допомогу, коли треба.

Отже, Маленька Мю — смілива, весела і незалежна.

Маленька Мю з’являється у повісті несподівано: вона прокидається в картонній пачці серед печери, сердиться, що білченя вигризло вовну з її спального мішка, і йде знайомитися зі снігом. Вона зліпила сніжку, кинула її в білченя й з’їхала зі схилу на задку.

Мю не вміє сумувати. Вона сама це визнає: їй доступні лише веселощі та гнів. Тому вона й не розуміє жалоби за білченям, і не хоче чіпляти чорну кокарду. Вона навіть мріє зробити собі муфту з його хвоста. Спершу таке здається жорстоким, але Мю просто чесна: вона не вдає, що сумує.

Вона також винахідлива. Із срібної таці робить санчата, з шапочки для кавника — одяг, з бочки — лижі. Коли Гемуль навчає її лижного мистецтва, вона швидко опановує його й зникає на схилах, відомих лише їй.

Найяскравіше характер Мю розкривається під час скресання криги. Вона стоїть на крижині й думає лише про те, яка то гарна пригода. А коли Мумі-троль прибігає на допомогу, просить посадити її собі на маківку, щоб зістрибнути, якщо буде непереливки.

Отже, образ Маленької Мю показує, що можна жити без страху й суму, просто радіючи кожному дню.

Маленька Мю мені дуже подобається. Вона така смілива й весела, що з нею не буває нудно. Навіть зима для неї — просто нова гра.

Мені подобається, що вона не боїться нічого й нікого. Вона навіть на крижині, яка розколюється, думає: «Яка чудова пригода!»

Звісно, іноді вона буває безсердечною, коли каже, що хоче муфту з хвоста білченяти. Але вона чесна й не вдає, що сумує.

Мені б хотілося бути трохи схожим на неї: менше боятися й більше радіти. А ще я думаю, що поруч із такою подругою, як Мю, зима для Мумі-троля була вже не така самотня.