Образ Чарівника в повісті Туве Янсон «Капелюх Чарівника»

Чарівник — одна з найтаємничіших постатей повісті Туве Янсон «Капелюх Чарівника». Спершу про нього розповідає Нюхмумрик, а потім він сам з’являється в Долині Мумі-тролів.

Чарівник літає на чорній пантері, носить плащ і білі рукавички, а його очі світяться червоним. Він збирає рубіни й дуже довго шукає Королівський Рубін, найбільший і найкрасивіший.

Коли Чарівник бачить Рубін на святі в Долині, він прилітає туди. Мешканці Долини принишкли, але Чарівник лише просить, щоб його пригостили. Мама дає йому тарілку оладків.

Чарівник не відбирає Рубін силою. Він виконує бажання мешканців Долини: Татові дарує оправу для Мемуарів, Чмихові — човен, а Нюхмумрикові посилає накритий стіл.

Наприкінці Чупсля й Трясля просять для нього такий самий рубін. Чарівник щасливий.

Отже, Чарівник — самотній, але добрий.

Спершу Чарівник здається героєм страшної казки. Нюхмумрик розповідає, що він мешкає на гладенькій чорній горі в домі без вікон і входу, літає ночами на пантері й збирає рубіни. Очі в нього червоні, і навіть хмари над його домом набувають кривавого кольору. Мумі-троль і його друзі лякаються, коли розуміють, що знайдений ними капелюх належить саме йому.

Проте за цією страшною оболонкою ховається самотність. Чарівник триста років шукає лише одного каменя й більше нічим не цікавиться. Коли він сидить на краю місячного кратера втомлений і зневірений, поруч із ним лише сонна пантера.

Зустріч у Долині змінює його. Чарівник прилітає на світло Рубіна, але не вимагає його силою, а визнає: чужу річ можна лише купити або отримати в дар. Він просить поїсти, і Мама Мумі-троля дає йому тарілку оладків із варенням. Він давно не їв нічого смачного, і від цього стає привітнішим.

Потім Чарівник виконує бажання всіх: даруючи Татові оправу для Мемуарів, Чмихові — човен, а Хропсі — те, чого вона захотіла, хоч і недовго. Нарешті Чупсля й Трясля, вдячні за його доброту, просять для нього такий самий Рубін. Він сміється й летить додому щасливий.

Отже, образ Чарівника показує, що за страшним виглядом може ховатися самотній і здатний на добро герой.

Спочатку мені було страшно за Мумі-тролів, коли Нюхмумрик розповідав про Чарівника з червоними очима. Але коли він з’явився, стало видно, що він просто втомлений і самотній.

Мені сподобалося, що Чарівник не забрав Рубін, а попросив почастувати його. Він давно не їв оладків, і Мама просто дала йому тарілку. Це простий вчинок, але він змінив усе.

А ще мені сподобалося, що Чарівник виконує бажання навіть тоді, коли вони безглузді, і не сердиться.

Мені здається, що в житті теж так буває: хтось здається страшним, бо самотній. Якщо до нього поставитися по-доброму, він стане добрішим.