Краса зовнішня й внутрішня в казці О. Уайльда «Хлопчик-Зірка»

У казці «Хлопчик-Зірка» Оскар Уайльд говорить про зовнішню й внутрішню красу. Хлопчик дуже вродливий, але через це став гордим і жорстоким. «Проте його краса обернулася злом для нього».

Він судив людей за зовнішністю. Рідну матір він прогнав, бо вона була бідна й одягнена в лахміття. Тоді його обличчя стало як у жаби, і всі відвернулися.

Потворний, він став добрим: звільнив Зайця, віддав монети прокаженому й просив пробачення в матері. Коли краса повернулася, у його очах уже було щось нове.

Отже, справжня краса не в обличчі, а в добрих справах, і саме цього вчить нас казка.

Що важливіше — зовнішня краса чи внутрішня? На це питання відповідає казка Оскара Уайльда «Хлопчик-Зірка».

Спочатку Хлопчик-Зірка не має собі рівних: у нього світле волосся, очі, наче фіалки, шкіра біла, як слонова кістка. Але автор зауважує: «Проте його краса обернулася злом для нього». Хлопчик вважає себе вищим за інших, називає дітей слугами й сміється над слабкими. Своєю красою він пишається, але не вміє любити.

Кульмінація його жорстокості — зустріч із матір’ю. Вона бідна й у лахміттях, а син відповідає: «Ти така огидна, що я б краще поцілував гадюку або жабу, ніж тебе». Він судить лише за зовнішністю.

Тоді його покарано: обличчя стає жаб’ячим. Але саме тепер у хлопчикові прокидається внутрішня краса. Він шукає матір, терпить рабство, а знайшовши три монети, віддає їх прокаженому, хоч за це його б’ють.

Наприкінці його зовнішня краса повертається, але читач бачить: він «побачив у своїх очах щось, чого там раніше не було». Це вже інша краса — доброта.

Тож Оскар Уайльд доводить, що справжня краса — це добре серце.

Мені здається, що в казці «Хлопчик-Зірка» найважливіше те, що краса може зіпсувати людину. Хлопчик був вродливий, і всі йому підкорялися, тож він думав, що має право на все.

Мене вразила його відповідь матері: він сказав, що краще поцілував би гадюку. Тоді я подумав, що він справді «потворний», хоч і гарний на вигляд.

Коли він пройшов випробування, то став добрим, і я зрозумів: краса — це те, що ми робимо для інших. Тепер, коли я бачу людину, я намагаюся помітити не обличчя, а вчинки.