Чим чумак переміг купців у співомовці Руданського «Добре торгувалось»

Співомовка Степана Руданського «Добре торгувалось» — це короткий веселий вірш про чумака, який шукав дьоготь. Із мазницею в руках він ходив по крамницях, і багаті товари його не цікавили: «А йому то і байдуже: він дьогтю питає!»

У найбагатшій крамниці сиділо двоє купців. Вони відповіли чумакові грубо: «Здєсь нє дьоготь — толькі дурні адні продаються!» Тобто вони посміялися з нього.

Але чумак не образився й не став сперечатися. Він відповів: «То нівроку ж, добре торгувалось, що йно два вас таких гарних на продаж осталось». Виходить, дурні, про яких говорили купці, — це вони самі.

Отже, чумак переміг купців своєю кмітливістю. Автор показує, що проста людина може бути розумнішою за багатих і пихатих.

«Добре торгувалось» — одна зі співомовок Степана Руданського, тобто короткий гумористичний вірш із несподіваною розв’язкою. Його головний герой — чумак, і весь сюжет побудований на тому, як він відповідає на глузування.

Чумак ходить із мазницею «помежи крамниці». Усюди «сріблом-злотом сяє», але йому «то і байдуже: він дьогтю питає!» Він знає, що йому потрібно, і не спокушається блиском. Купці, які сидять у крамницях, реготять із нього, а він тільки «сплюне» й іде до «багатшої» крамниці.

У найбагатшій крамниці чумак ввічливо вітається: «Добридень вам, добрі люди!» Проте два купці відповідають нахабно й по-російськи: «Нєту, нєту!», а тоді додають: «Здєсь нє дьоготь — толькі дурні адні продаються!» Оповідач називає їх «шельмами».

Тоді й лунає відповідь, заради якої написано вірш: «То нівроку ж, добре торгувалось, що йно два вас таких гарних на продаж осталось». Чумак не лається й не сперечається, він лише повертає купцям їхнє ж слово. Якщо тут продають дурнів, а торгівля йде добре, то лишилося їх мало: тільки двоє. Купці самі себе виставили на посміховисько.

Ця співомовка показує, що простий чоловік не мусить мовчки терпіти зневагу: гострий розум і гідність — його найкращий захист. Тому переможцем тут виходить не той, хто багатший, а той, хто дотепніший.

Найбільше в співомовці «Добре торгувалось» мені сподобалося, що чумак не сперечається. Купці сказали, що тут «толькі дурні» продаються, а він міг би образитися, почати кричати чи піти. Але він відповів жартом, і цим усе вирішив.

Мені здається, це сильніше за крик. Якби чумак закричав, купці посміялися б ще дужче. А так він повернув їм їхні слова, і вони, мабуть, замовкли, бо нічого не змогли відповісти.

Я думаю, Руданський хотів сказати, що гідність людини не залежить від того, скільки в неї срібла й золота. Чумак прийшов до крамниці з мазницею, а вийшов переможцем. Урок для мене такий: коли з тебе глузують, не завжди треба відповідати тим самим, іноді досить кмітливо повернути жарт.