Твір за твором «Лобо», Ернест Сетон-Томпсон
Чи справедливо вчинив оповідач з Лобо й Бланкою? (за оповіданням «Лобо»)
План
- Вступ: чого чекали від мисливця
- Чому його можна зрозуміти
- Чому його вчинок жорстокий
- Що відчув оповідач наприкінці
- Моя думка й висновок
Готові твори
Варіант 1. Базовий проста структура, для середньої відповіді 91 слів
Оповідач приїхав у Курумпо, щоб позбутися вовка Лобо. Скотарі втрачали худобу, а за голову вовка обіцяли велику нагороду. Тож можна зрозуміти, чому він ловив Лобо.
Але вчинив він жорстоко. Спершу оповідач піймав і вбив Бланку, подругу Лобо. Потім він використав горе вовка: розставив капкани на всіх стежках і чекав, поки Лобо прийде шукати Бланку.
Наприкінці оповідач сам жаліє вовка й називає його безталанним героєм. Це означає, що він відчуває свою провину.
Я думаю, що оповідач виконав роботу, але вчинив не зовсім справедливо. Лобо не нападав на людей, а загинув через любов.
Варіант 2. Розгорнутий з аргументами за й проти, на високий бал 176 слів
Чи справедливо вчинив оповідач, ставши ворогом Лобо? Відповісти непросто, бо в оповіданні є аргументи з обох боків.
Спершу про те, чому мисливця можна зрозуміти. Зграя Лобо багато років різала худобу, і скотарі не знали, як із нею боротися. Навіть вівців вовки нищили для забави. Оповідач приїхав на прохання друга-фермера, а за вбитого вовка обіцяли велику нагороду. Він працював старанно й чесно виконував те, чого від нього чекали.
Але вчинки оповідача нелегко виправдати. Він вирішив піймати Бланку, знаючи, що Лобо піде за нею. Він разом із ковбоями задушив вовчицю ласо, а потім розставив сто тридцять капканів і чекав, поки Лобо прибіжить на запах подруги. Для цього довелося навіть відрізати лапу Бланки й наслідити нею.
Наприкінці оповідач змінюється. Він називає Лобо безталанним героєм, співчуває йому, згадує, що від смерті Бланки йому стає моторошно. Це означає, що автор не хоче, щоб ми вважали мисливця повністю правим.
Тому я думаю так: оповідач діяв за законами свого часу, але вдався до жорстокості. Справжня сила — не в тому, щоб використати горе ворога, а в тому, щоб побачити в ньому живу істоту.
Варіант 3. Від першої особи роздум про власну думку 91 слів
Коли я читав про Бланку, мені стало неприємно. Оповідач знав, що Лобо любить її, і саме це використав. Я б так не зміг.
З іншого боку, я розумію скотарів. Вони втрачали худобу, і хтось мусив із цим розібратися. Оповідач навіть нічого не мав проти вовка особисто.
Але мені здається, що все можна було зробити по-людськи. Наприкінці оповідач сам це розуміє: він співчуває вовкові й навіть називає його героєм.
Тому я вважаю, що оповідач не був злим, але вчинив несправедливо. Це оповідання вчить мене не забувати про жалість, навіть коли ти виграв.