Твір за твором «Капелюх Чарівника», Туве Янсон
Чи приніс чарівний капелюх добро чи лихо за повістю Туве Янсон «Капелюх Чарівника»
План
- Вступ: що вміє капелюх
- Радісні чари
- Клопіт від чарів
- Як мешканці Долини вирішили проблему
- Висновок
Готові твори
Варіант 1. Базовий проста структура, для середньої відповіді 98 слів
У повісті Туве Янсон «Капелюх Чарівника» Мумі-троль і його друзі знаходять на горі високого чорного капелюха. З ним трапляються різні дива.
Спочатку чари були веселі. З яєчної шкаралупи виросли п’ять хмаринок, на яких діти літали. Вода стала морсом. А ще з трав у капелюсі виросли джунглі, де можна було гратися в Тарзана.
Але були й неприємні наслідки. Мумі-троль перетворився на потвору, і друзі його не впізнали. З Мурашиного Лева вийшов їжачок і потекла вода. Будинок заріс, і Тато опинився замкненим у кабінеті.
Врешті Мама віддала капелюх Марі, і та залишила Долину.
Отже, капелюх приніс і радість, і клопіт.
Варіант 2. Розгорнутий з аналізом, на високий бал 169 слів
Чарівний капелюх у повісті — це не просто диво. Він змінює все, що потрапляє всередину, і ніхто не може передбачити, що саме вийде.
Часом результат приємний. З яєчної шкаралупи виникають п’ять білих хмаринок, на яких діти літають над садом і змагаються. Звичайна вода стає морсом. Клубок трав, випадково кинутий Мамою, перетворюється на справжні джунглі, де вся родина гуляє, ніби Тарзан і Джейн (діти грали в них).
Але водночас капелюх завдає й клопоту. Мумі-троль, сховавшись під ним, стає невпізнанним, і друзі навіть б’ють його. З Мурашиного Лева виходить крихітний їжачок, а з капелюха ллється вода, і ґанок затоплює. Джунглі зачиняють Тата в кабінеті, і Мамі доводиться рубати ліани сокирою.
Дорослі вирішують позбутися капелюха й кидають його в річку, але Мумі-троль і Нюхмумрик таємно виловлюють його, бо вода в ньому стає червоною й може налякати мешканців Долини. Нарешті Мама віддає капелюх Марі, і вона залишає Долину. Так капелюх допомагає захистити Чупслю і Тряслю.
Отже, чарівний предмет не є ні добрим, ні злим. Усе залежить від того, як ним користуватися і навіщо.
Варіант 3. Від першої особи роздум про те, що відчуваєш, коли читаєш 90 слів
Мені дуже хотілося б мати такого капелюха. Уявляю, як я бавлюся на хмаринці над садом чи гуляю в джунглях, які виросли в мене вдома.
Але потім я думаю про Мумі-троля, якого не впізнали друзі. Це було б дуже сумно. Або про Тата, який не міг вийти з кабінету.
Тому я розумію Маму, яка вирішила віддати капелюх Марі. Він був цікавий, але небезпечний.
Мені здається, що чудеса потрібні, але вони не повинні лякати і завдавати шкоди тим, кого ми любимо. Тому добре, що в повісті капелюх врешті опинився далеко від Долини.