Чому запорожці прийняли одного хлопця й прогнали іншого (за переказом «Прийом у запорожців»)

У переказі «Прийом у запорожців» козаки випробовують двох хлопців. Вони наказують зварити кашу й нібито йдуть косити, а самі ховаються в комишах.

Перший хлопець гукав козаків, але вони не відповідали. Він заплакав і почав жалкувати, що пішов на Січ. Запорожці сказали: «Ні, се не наш!» і відпустили його.

Другий хлопець гукав двічі. Коли ніхто не озвався, він не засмутився. Він станцював гопака, заспівав і сам почав їсти кашу. Козаки засміялися й прийняли його у своє товариство.

Перший хлопець не був поганим, але козакам він не підійшов. Йому дали коня й гроші й відпустили додому. А другий став «рівним козаком».

Отже, запорожцям потрібні сміливі й дотепні люди, які не бояться труднощів.

У переказі «Прийом у запорожців» двом хлопцям дають однакове завдання, а закінчується все по-різному. Щоб зрозуміти чому, треба придивитися до того, що вони роблять.

Козаки наказали зварити кашу так, «щоб і не сира була, щоб і не перекипіла», а самі нібито пішли косити. Насправді вони лягли в комишах і слухали. Так вони хотіли побачити, як хлопець поводиться, коли його ніхто не бачить.

Перший хлопець довго гукав, а потім заплакав і став жалкувати, що пішов на Січ. Він боявся покарання за кашу. Козаки все чули й вирішили: «Ні, се не наш!» Вони не вигнали його, а дали коня й гроші.

Другий хлопець гукнув двічі, а тоді сказав: «Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти». Він станцював гопака й заспівав на весь степ. Козаки зрозуміли, що перед ними «розторопний і догадливий» хлопець, який уміє посміятися й із себе, і з них. Він також не став нікого звинувачувати, а просто діяв, і це показало його силу.

Тому його прийняли: «Тепер ти рівний козак». Висновок очевидний: запорожцю потрібна смілива й весела вдача. Така людина не пропаде ні в степу, ні в бою, ні в товаристві.

Мені здається, що це переказ про те, як поводитися, коли ти опинився в новому місці й нікого поруч нема. Першому хлопцеві стало страшно й самотньо, тож він плакав. Другому було так само, але він вирішив не скиглити.

Мені подобається, що другий хлопець не ображається на козаків, а відповідає жартом: «Де вас у біса носило, панове?» Так поводяться люди, які вірять у себе.

Козаки не були жорстокими. Вони відпустили першого хлопця з конем і грошима. Можливо, вони розуміли, що Січ не для кожного, і це нормально.

У школі теж буває, що спершу нікого не знаєш. Тоді допомагає не плач, а смілива усмішка.