Чому загинув Лобо? (за оповіданням Е. Сетона-Томпсона «Лобо»)

Лобо багато років уникав отрути, капканів і мисливців. Здавалося, що його ніхто не здолає. Але в кінці оповідання він помирає. Чому?

Головна причина — Бланка. Це біла вовчиця, подруга Лобо. Оповідач піймав її в капкан, і вона загинула. Лобо шукав її цілий день і вив від горя.

Він забув про обережність і потрапив у капкани: оповідач розставив їх на всіх стежках у ущелину, а було їх сто тридцять. У полоні Лобо нічого не їв і не пив, а вранці помер.

Отже, Лобо загинув не тому, що був слабким, а тому, що дуже любив Бланку. Його погубила вірність.

Лобо був найрозумнішим і найобережнішим вовком у Курумпо. Отруєні принади він розпізнавав, капкани розкопував, а мисливців із собаками перехитрував. Чому ж такий вовк загинув?

Спершу здається, що його переміг оповідач. Але насправді мисливець довго не міг нічого вдіяти. Він пробував отруту, капкани, навіть схему у вигляді літери «Н», а Лобо щоразу знаходив вихід.

Усе змінилося, коли в капкан потрапила біла Бланка. Оповідач скористався тим, що Лобо не покине подругу, і піймав її. Після цього вовк цілий день ходив слідами й вив. Його голос був уже не грізним, а сумним.

Шукаючи подругу, Лобо забув про все. Він потрапив у чотири капкани, які оповідач розставив на всіх стежках, і дві доби пролежав прикутий. Ніхто з зграї не відгукнувся на його поклик. Він нічого не їв і не пив, а вранці був мертвий.

Оповідач каже, що серце вовка не витримало: Лобо втратив силу, волю й подругу. Тож його погубили і капкани, і горе, але найбільше — вірність, яка сильніша за обережність. Саме тому читач не радіє перемозі мисливця: він бачить, що програв не злодій, а вірний друг.

Мені здається, Лобо міг би втекти. Він був розумнішим за всіх мисливців. Але він не пішов, бо шукав Бланку.

Коли вона загинула, Лобо став іншим. Він уже не думав про капкани, а тільки про неї. Я розумію його: якби в мене забрали найдорожчого друга, я теж мало що бачив би навколо.

У пастці вовк не жалівся, а мовчав і дивився вдалину. Він ніби прощався зі своїм краєм і зі зграєю, яка не прийшла. Тому мені здається, що Лобо загинув не від капканів, а від горя.