Чому в казці «Про правду і кривду» перемагає правда

Казка «Про правду і кривду» відповідає на питання: чим краще жити? Небіж вірить, що правдою: «Ні, дядечку! Є правда — правдою краще жити». Дядько вважає, що кривдою. Вони питають трьох зустрічних, і всі троє кажуть: «Краще жити кривдою, аніж правдою». Небіж програє й лишається без худоби.

Але казка на цьому не закінчується. У лісі небіж чує розмову чортів і дізнається, як допомогти людям. Він угачує панові греблю, дає воду місту й лікує королівну. Він нікого не обманює й чесно домовляється: «А що дасте мені, як я вгачу?» За це небіж стає королем.

А дядько заздрить і йде в ліс, де його схоплюють чортяки.

Отже, у казці перемагає правда, бо небіж діє чесно й по-доброму, а дядько тільки заздрить. Небіж сам каже: «правда кривду переважила».

Народна казка «Про правду і кривду» починається з питання: «А що, дядьку, як краще жити: правдою чи неправдою?» Уся казка — це відповідь на нього, і відповідь така: правдою.

Спочатку здається, що кривда сильніша. Дядько багатий, а небіж бідний. Троє зустрічних — простий чоловік, пан і піп — однаково відповідають: «Краще жити кривдою, аніж правдою». Дядько виграє парі й забирає в небожа всю худобу. Тут казка показує, як часто люди, навіть освічені, вважають, що правди немає.

Далі небіж доводить протилежне. Він не сидить склавши руки: щойно дізнається, як усунути біду, одразу береться за діло. Він угачує панську греблю, дає воду місту, де її давно немає, лікує королівну. При цьому він нікого не обманює й не вимагає зайвого, а чесно домовляється: «А що дасте мені, як я вгачу?» Тобто правда для нього — це чесність і допомога людям.

Небіж стає королем і зустрічає дядька. Він міг би помститися, але каже: «Я забуваю все те, що ти мені робив», і дарує йому два кораблі з добром. Таке милосердя теж належить до правди.

А дядько не змінюється: він заздрить і знову йде в ліс, де його хапають чортяки. Кривда й заздрість приводять його до біди.

Отже, правда в казці перемагає не тому, що їй щастить, а тому, що вона діє: допомагає, домовляється чесно й прощає. Небіж має право сказати: «правда кривду переважила».

Мені здається, що казка «Про правду і кривду» каже цікаву річ: правда перемагає не сама, а тоді, коли людина діє. Небіж, програвши парі, майже здався, але випадково почув розмову чортів і не проґавив шансу: одразу взявся допомагати людям.

Він ні разу не обманює. Навіть коли йде до пана, то не хитрує, а каже: «А що дасте мені, як я вгачу?» У цих словах видно чесну людину, яка вміє працювати й не боїться просити плату.

А ще мене вразило, що небіж не мститься дядькові. Він розповідає йому все, дарує два кораблі й каже: «Я забуваю все те, що ти мені робив». Мені здається, це найсильніша перемога правди: вона перемагає, не помстившись.