Твір за твором «Калле Блюмквіст і Расмус», Астрід Ліндґрен
Чому Ніке врятував Расмуса (за повістю Астрід Ліндґрен «Калле Блюмквіст і Расмус»)
План
- Вступ: Ніке — викрадач, але не лиходій
- Расмус, який вірить у добро
- Суперечка Ніке з шефом
- Вчинок на пристані
- Висновок
Готові твори
Варіант 1. Базовий проста структура, для середньої відповіді 91 слів
У повісті Астрід Ліндґрен Ніке — один із викрадачів. Він допомагає інженеру Петерсу тримати в полоні хлопчика Расмуса й Єву-Лотту.
Але Ніке не злий. Він простий моряк, який не любить кривдити дітей. Расмус вірить у доброту кіднаперів, і ця довіра змушує Ніке бути до нього добрим: він робить йому лука й човники.
Коли Петерс хоче відправити Расмуса за кордон, Ніке не витримує. Він вихоплює хлопчика з рук шефа, б’є Петерса й тікає в ліс, хоч у нього стріляють.
Отже, Ніке врятував Расмуса, бо довіра дитини пробудила в ньому добро й совість.
Варіант 2. Розгорнутий з аналізом, на високий бал 166 слів
Ніке з’являється в повісті як звичайний викрадач, тобто лиходій. Він слухається Петерса, замикає Єву-Лотту й охороняє полонених. Але автор показує його не одним кольором: Ніке має в собі і розгубленість, і доброту.
Перші ознаки змін з’являються тоді, коли Расмус плаче. Ніке не знає, як вгамувати дитину, і пропонує вирізати лука. Так починається їхня дружба. Расмус щиро вважає, що всі викрадачі добрі, бо добрий Ніке, і ця віра діє на дорослого чоловіка сильніше, ніж погрози.
Далі Ніке сам себе не впізнає. Він дозволяє Расмусові купатися, сумує, коли той не хоче з ним розмовляти, і навіть каже Петерсові, що поводитися так із дітьми нечесно. Петерс погрожує йому, але Ніке вже зробив вибір.
Вирішальна мить настає на пристані. Коли Петерс б’є Расмуса, щоб той замовк, Ніке не може більше дивитися. Він кидається, вихоплює хлопчика, б’є шефа й біжить. Його ранять, але він радий, бо останній вчинок у його житті справді добрий.
Отже, Ніке врятував Расмуса, бо не став байдужим до дитячої довіри й зумів вибрати добро всупереч наказу шефа.
Варіант 3. Від першої особи роздум про те, що відчуваєш, коли читаєш 87 слів
Мені здається, що найважливіший герой цієї повісті — Расмус. Він малий, але саме він змінив Ніке. Він просто любив його й не вірив, що той поганий.
Ніке спершу робив лихе діло, але не став до кінця поганим. Коли треба було вибирати, він вибрав Расмуса, а не шефа.
Ще мені здається важливим, що Ніке не виправдовує себе. Він знає, що наробив багато дурниць, але в останню хвилину вибирає правильне. Мабуть, так люди й стають кращими.
Це вчить мене, що навіть людина, яка помилилась, може вчинити добре, якщо захоче.