Чому Мумі-троль загадав бажання для Нюхмумрика в повісті Туве Янсон «Капелюх Чарівника»

Наприкінці повісті Туве Янсон «Капелюх Чарівника» Чарівник виконує бажання мешканців Долини. Кожен загадує щось собі, але Мумі-троль робить інакше.

Мумі-троль дуже дружить із Нюхмумриком. Разом вони виходять уночі, рятують капелюх, сидять на містку. Нюхмумрик любить мандри, і наприкінці літа він іде на південь. Мумі-троль сумує, бо друг пішов без прощання з усіма.

На святі Мумі-троль просить Чарівника послати Нюхмумрикові накритий стіл із різними смаколиками. Стіл летить на південь разом з оладками, фруктами й пуншем.

Так Мумі-троль показує, що турбується про друга. Йому більше хочеться, щоб Нюхмумрику було добре, ніж одержати щось для себе.

Отже, Мумі-троль загадав бажання для Нюхмумрика, бо він справжній друг.

Коли Чарівник пропонує виконувати бажання, усі думають про себе. Чмих мріє про човен, Гемуль про нову лопатку, Тато Мумі-троля про оправу для Мемуарів. Лише Мумі-троль відразу згадує про друга, якого немає поруч.

Їхня дружба — особлива. Нюхмумрик і Мумі-троль разом свистять умовними сигналами, сидять на містку, а одного разу уночі удвох виловлюють з річки чарівного капелюха. Мумі-троль гордий, що Нюхмумрик узяв його з собою на нічну прогулянку, адже раніше мумрик ходив сам.

Нюхмумрик, однак, не може жити на одному місці. Наприкінці літа він прощається тільки з Мумі-тролем і вирушає в мандри, пообіцявши повернутися першого весняного дня. Мумі-троль тужить, і Мама зауважує це. Вона навіть просить Чарівника позбавити сина смутку.

Мумі-троль не просить для себе чогось видатного. Він хоче, щоб Нюхмумрик десь на півдні отримав стіл з оладками, пуншем і карамельками, і тим самим відчув тепло святкового вечора. Це простий подарунок, який показує вдячність і любов.

Отже, бажання Мумі-троля — це спосіб бути поряд із другом, хоч той далеко. Воно доводить, що справжня дружба — це не лише спільні пригоди, а й турбота на відстані.

Мене дуже зворушив вчинок Мумі-троля. Він міг попросити собі що завгодно: човен, іграшки, навіть чари. А натомість послав накритий стіл другові, який пішов у мандри.

Я розумію, чому: коли твій друг далеко, хочеться зробити так, щоб йому було добре. Мумі-троль не міг сам їхати слідом, тож скористався чарами.

Мені здається, що в житті теж так буває. Інколи найкращий подарунок — той, що ти даєш не собі, а комусь іншому.

Мені хотілося б мати такого друга, як Мумі-троль: щирого, який не забуває про тих, хто далеко, навіть коли йому самому пропонують будь-яке диво.