Чому імператор загинув у морі за казкою «Пензлик Маляна»

Імператор у казці «Пензлик Маляна» — жадібний і жорстокий. Він обкладав людей непосильними податками. Коли Малян замість дракона намалював для нього жабу, імператор розлютився, відібрав чарівний пензлик і кинув хлопця до в’язниці.

Сам імператор малював золото, але воно перетворювалося на каміння. Золота цеглина стала удавом. Тоді він випустив Маляна й наказав йому малювати море та корабель.

Імператор сів на корабель зі свитою й захотів, щоб Малян намалював вітер. Хлопець малював усе дужчий вітер, поки море не перекинуло корабель. Імператор потонув.

Його покарано справедливо: чарівний дар не можна використовувати для жадібності й влади.

У казці «Пензлик Маляна» імператор гине в морі, і ця розв’язка здається цілком справедливою. Чому ж він так закінчив?

Насамперед, імператор — жорстокий правитель. Малян, як і всі селяни, ненавидів його за те, що він «гнобить людей» і стягає непосильні податки. Таку людину в казці рідко чекає щасливий кінець.

Далі, імператор прагне заволодіти чужим даром. Він відібрав пензлик і думав, що тепер матиме все. Але чарівний пензлик діє лише в руках того, хто служить людям. Намальоване золото обернулося на каміння, а золота цеглина — на удава. Пензлик ніби відмовився служити жадібності.

Нарешті, імператор сам викликав свою загибель. Він захотів, щоб корабель плив швидше, і наказав намалювати вітер. Малян малював усе дужчий вітер. Коли імператор злякався й закричав: «Досить вітру! Досить!» — було вже пізно. «Нарешті море заревло і перекинуло корабель».

Не слід забувати й про Маляна. Він погодився малювати для імператора, аби тільки повернути собі пензлик. Імператор вважав його слухняним виконавцем, а виявилося, що влада правителя скінчилася разом із вітром, який він сам замовив.

Отже, імператор загинув від власної жадібності й нетерпіння. Казка вчить, що влада і багатство не дають права користуватися чужим талантом на зло.

Мені здається, що імператора в казці покарано справедливо. Він гнобив людей податками, забрав у Маляна пензлик і ще й кинув його до в’язниці.

Мене найбільше вразила іронія долі. Імператор сам просив намалювати море, корабель і вітер. Саме вітер його й погубив. Він хотів керувати всім, а керувати вітром не зміг.

Я думаю, що казка вчить: не можна використовувати чужий талант для власної вигоди. А ще — жадібність часто губить того, хто нею керується.

Мені також здається, що Малян вчинив розумно. Він погодився малювати для імператора, щоб повернути пензлик. Завдяки цьому поразка жорстокого правителя виглядає не випадковістю, а наслідком його власних бажань.