Л

Валер’ян Підмогильний

1901–1937 · письменник, перекладач, літературознавець, редактор

Коротко про життя

Валер’ян Підмогильний народився 1901 року на Катеринославщині в бідній селянській родині, вчився в Катеринославському університеті, але диплома не здобув. З 1921 року жив у Києві, писав оповідання, повісті й переклади, був членом літературної «Ланки» (пізніше «Марсу»). 1928 року в Харкові вийшов його роман «Місто» — перший український урбаністичний роман. У 1930-х його майже не друкували; 1934 року заарештували, 1935-го засудили до десяти років, а 3 листопада 1937 року розстріляли в Сандармосі.

Письменник

За Вікіпедією, «Місто» написано в модерністській стилістиці з використанням деяких моделей французького роману XIX століття, і це — важливий зразок української урбаністичної прози: замість традиційної селянської й соціальної теми тут акцент на місті, філософських питаннях буття й психіці героїв. Другий, короткий роман «Невеличка драма» (1930) вважають зразком інтелектуальної прози. Підмогильний писав і оповідання про громадянську війну, голод і повстання («Повстанці», «Син»), а також літературознавчі статті про Нечуя-Левицького й Рильського.

Не менш важливий його внесок як перекладача: він переклав Франса, Дідро, Гельвеція, Мопассана, Бальзака. Разом із Євгеном Плужником уклав словник «Фразеологія ділової мови». Ці праці були спробою створити українську ділову мову за доби українізації.

Чому його вчать у школі

У програмі 11 класу — роман «Місто»: історія Степана Радченка, який приїздить із села до Києва, здобуває місто й лишається самотнім. Роман входить і до програми НМТ. На сайті є окремий розбір із переказом за розділами, героями, аналізом і тестом, а також готове есе на тему «Чи можна назвати Степана Радченка переможцем міста». Знати біографію автора важливо, бо доля Підмогильного — одна з найтрагічніших історій «Розстріляного відродження».

Хронологія життя

1901
Народився в селі Чаплі на Катеринославщині.
1920
Вийшла перша збірка «Твори. Т. 1»; вчителював у Павлограді.
1921
Переїхав до Києва; працював у Книжковій палаті, вчителював у Ворзелі; одружився.
1922
Вийшла книжка оповідань «В епідемічному бараці».
1924
Вийшла книжка «Військовий літун»; членство в «Ланці».
1926
Опублікував повість «Третя революція»; разом із Плужником уклав «Фразеологію ділової мови».
1927
Переклав роман «Таїс» Анатоля Франса; вийшла збірка «Проблема хліба».
1928
У Харкові вийшов роман «Місто».
1930
Вийшли «Невеличка драма» і російський переклад «Міста»; Підмогильного усунули з редколегії.
1932
Переїхав до Харкова, працював консультантом видавництва «Рух».
1934
8 грудня арештований.
1935
Засуджений до десяти років ув’язнення; відправлений на Соловки.
1937
3 листопада розстріляний у Сандармосі.
1956
Реабілітований посмертно.

Твори у програмі

Крилаті вислови

  • «Винним себе не визнаю.»

    Підмогильний на допитах 1934–1935 років (за Вікіпедією)

  • «Здавалось, далі пливти нема куди.»

    перше речення роману «Місто»