Павло Чубинський

Коротко про життя

Павло Чубинський народився 1839 року біля Борисполя. Закінчив університет у Петербурзі, вивчав право, але найбільше цікавився народним життям: піснями, звичаями, судовими традиціями українців. Він друкувався в журналі «Основа», де познайомився з Шевченком і Костомаровим, а в Києві став одним із діячів Громади.

Восени 1862 року він написав вірш «Ще не вмерла Україна». Через його українську діяльність влада заарештувала Чубинського й вислала спершу в Пінегу, а потім в Архангельськ. Там він працював у губернських установах і водночас вивчав край.

Етнограф і дослідник

Після заслання Чубинський очолив велику експедицію в Україні. Її учасники зібрали пісні, казки, прислів’я, описи звичаїв і народних судів. За матеріалами вийшли сім томів «Трудів», за які вченого відзначили золотими медалями й премією Петербурзької академії наук. Ці томи стали цінним джерелом для вивчення історії, культури й побуту українців.

Діяльність Чубинського й Громади не подобалася імперській владі. Після Емського указу 1876 року, який обмежував українське слово й українські організації, його вислали з Києва. 1879 року тяжко хворий Чубинський повернувся в Україну й прожив тут ще п’ять років.

Чому його вчать у школі

У 6 класі школярі знайомляться з «піснями літературного походження», тобто з віршами відомих авторів, які стали піснями. Серед них і «Ще не вмерла України»: слова першого куплета й приспіву цього вірша, з музикою Михайла Вербицького, з 2003 року є Державним гімном України. Докладний розбір вірша, історія його створення й текст для вивчення напам’ять — на сторінці твору.