Пантелеймон Куліш
1819–1897 · письменник, поет, перекладач, фольклорист, історик, видавець
Коротко про життя
Пантелеймон Куліш народився 1819 року на Чернігівщині в родині дрібного дворянина з козацького старшинського роду. Вчився в Новгород-Сіверській гімназії, слухав лекції в Київському університеті. У 1840-х писав російською, у Петербурзі надрукував перші розділи «Чорної ради», а 1847 року його заарештували у справі Кирило-Мефодіївського товариства: членство довести не змогли, але заслали до Тули. Після заслання Куліш повернувся до Петербурга, а потім працював чиновником у Варшаві, Відні й Петербурзі. Останні роки провів на хуторі Мотронівка, який назвав Ганниною Пустинню на честь дружини. Помер там 1897 року.
Письменник
Куліш працював майже в усіх жанрах: писав романи, оповідання, поезію, драми, історичні розвідки, збирав фольклор і перекладав. Його «Записки о Южной Руси» викликали подив і захоплення сучасників, зокрема Шевченка, а розроблений для цієї книги правопис — кулішівка — став основою для сучасного українського алфавіту. Його правописом надрукували «Кобзар» Шевченка 1860 року; він відредагував і видав «Народні оповідання» Марка Вовчка, а разом з Нечуєм-Левицьким та Пулюєм створив перший повний переклад Біблії українською мовою.
Куліш був складною людиною. Його історична праця «История воссоединения Руси» намагалась довести, що народно-визвольні рухи шкодили Україні, і українська громадськість зустріла її з розчаруванням та обуренням. Сам Куліш згодом розчарувався у своїх «москвофільських» орієнтаціях. Тому оцінки його спадщини різні, а «Чорна рада» лишається його найвідомішим твором.
Чому його вчать у школі
У програмі 9 класу (і в переліку НМТ) — історичний роман-хроніка «Чорна рада». Це перший український історичний роман: події відбуваються 1663 року, коли на раді під Ніжином гетьманську булаву здобув Іван Брюховецький, а лицарі Сомко й Шрам загинули. Куліш показав, як розбрат між старшиною, козаками, міщанами й запорожцями та демагогічні обіцянки «рівності» коштували Україні єдності.
Хронологія життя
- 1819
- Народився в містечку Вороніж на Чернігівщині.
- 1841
- Через брак документа про дворянство не зміг стати студентом Київського університету.
- 1843
- Написав російськомовний роман «Михайло Чарнишенко».
- 1845
- Журнал «Современник» надрукував перші розділи російської версії «Чорної ради».
- 1847
- Одружився з Олександрою Білозерською; заарештований у Варшаві у справі Кирило-Мефодіївського товариства, відісланий до Тули.
- 1856–1857
- Вийшли «Записки о Южной Руси».
- 1857
- Вийшли «Чорна рада» і «Граматка»; кулішівка стала основою українського фонетичного правопису.
- 1862
- Вийшла збірка поезій «Досвітки».
- 1881
- У Львові видано Новий Заповіт у перекладі Куліша, Нечуя-Левицького й Пулюя.
- 1885
- Пожежа на Мотронівці знищила рукопис перекладу Старого Заповіту.
- 1897
- Помер на хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь).