Л

Пантелеймон Куліш

1819–1897 · письменник, поет, перекладач, фольклорист, історик, видавець

Коротко про життя

Пантелеймон Куліш народився 1819 року на Чернігівщині в родині дрібного дворянина з козацького старшинського роду. Вчився в Новгород-Сіверській гімназії, слухав лекції в Київському університеті. У 1840-х писав російською, у Петербурзі надрукував перші розділи «Чорної ради», а 1847 року його заарештували у справі Кирило-Мефодіївського товариства: членство довести не змогли, але заслали до Тули. Після заслання Куліш повернувся до Петербурга, а потім працював чиновником у Варшаві, Відні й Петербурзі. Останні роки провів на хуторі Мотронівка, який назвав Ганниною Пустинню на честь дружини. Помер там 1897 року.

Письменник

Куліш працював майже в усіх жанрах: писав романи, оповідання, поезію, драми, історичні розвідки, збирав фольклор і перекладав. Його «Записки о Южной Руси» викликали подив і захоплення сучасників, зокрема Шевченка, а розроблений для цієї книги правопис — кулішівка — став основою для сучасного українського алфавіту. Його правописом надрукували «Кобзар» Шевченка 1860 року; він відредагував і видав «Народні оповідання» Марка Вовчка, а разом з Нечуєм-Левицьким та Пулюєм створив перший повний переклад Біблії українською мовою.

Куліш був складною людиною. Його історична праця «История воссоединения Руси» намагалась довести, що народно-визвольні рухи шкодили Україні, і українська громадськість зустріла її з розчаруванням та обуренням. Сам Куліш згодом розчарувався у своїх «москвофільських» орієнтаціях. Тому оцінки його спадщини різні, а «Чорна рада» лишається його найвідомішим твором.

Чому його вчать у школі

У програмі 9 класу (і в переліку НМТ) — історичний роман-хроніка «Чорна рада». Це перший український історичний роман: події відбуваються 1663 року, коли на раді під Ніжином гетьманську булаву здобув Іван Брюховецький, а лицарі Сомко й Шрам загинули. Куліш показав, як розбрат між старшиною, козаками, міщанами й запорожцями та демагогічні обіцянки «рівності» коштували Україні єдності.

Хронологія життя

1819
Народився в містечку Вороніж на Чернігівщині.
1841
Через брак документа про дворянство не зміг стати студентом Київського університету.
1843
Написав російськомовний роман «Михайло Чарнишенко».
1845
Журнал «Современник» надрукував перші розділи російської версії «Чорної ради».
1847
Одружився з Олександрою Білозерською; заарештований у Варшаві у справі Кирило-Мефодіївського товариства, відісланий до Тули.
1856–1857
Вийшли «Записки о Южной Руси».
1857
Вийшли «Чорна рада» і «Граматка»; кулішівка стала основою українського фонетичного правопису.
1862
Вийшла збірка поезій «Досвітки».
1881
У Львові видано Новий Заповіт у перекладі Куліша, Нечуя-Левицького й Пулюя.
1885
Пожежа на Мотронівці знищила рукопис перекладу Старого Заповіту.
1897
Помер на хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь).

Твори у програмі