Пантелеймон Куліш

1819–1897 · письменник, поет, перекладач, фольклорист, історик, видавець

Головне за хвилину

Народився 1819 року в містечку Вороніж на Чернігівщині, у другому шлюбі дрібного дворянина Олександра Куліша із старшинського козацького роду й Катерини, доньки козацького сотника Івана Гладкого. У метричній книзі записано, що його хрестили 27 липня (за старим стилем).
Змалку слухав казки, перекази й пісні, які наспівувала мати. Сусідка по хуторах Уляна Мужиловська привчила його до книжок і наполягла, щоб він вчився в Новгород-Сіверській гімназії. Училище й гімназія були зросійщені, і, за його власними спогадами, знадобилося чимало мороки, поки він звик до книжної мови.
Від кінця 1830-х слухав лекції в Київському університеті, де заприятелював з Михайлом Максимовичем, що заохочував його збирати й досліджувати фольклор. 1841 року мрія стати студентом обірвалась: у Куліша не було документа про дворянство.
Перший великий твір — російськомовний історичний роман «Михайло Чарнишенко» (1843). Український роман «Чорна рада» він писав у 1844–1846 роках, а перші п’ять розділів російської версії надрукував 1845 року петербурзький журнал «Современник».
22 січня 1847 року одружився з Олександрою Білозерською, майбутньою письменницею Ганною Барвінок. Боярином на весіллі був Тарас Шевченко.
У Варшаві 1847 року Куліша заарештували як члена Кирило-Мефодіївського товариства, кілька місяців допитували в III відділі, але довести його приналежність до товариства не змогли. Його відіслали в заслання до Тули, де він прожив три роки й три місяці.
Повернувшись до Петербурга, видав двотомні «Записки о Южной Руси» (1856–1857) — збірку фольклорних, історичних і етнографічних матеріалів. Для них він придумав фонетичний правопис, який назвали кулішівкою; ним же 1860 року надрукували «Кобзар» Шевченка.
1857 року вийшли «Чорна рада», буквар і читанка «Граматка», а ще Куліш відредагував і видав «Народні оповідання» Марка Вовчка й відкрив власну друкарню.
У 1860-х видавав альманах «Хата», писав історичні оповідання для журналу «Основа», 1862 року видав першу збірку поезій «Досвітки». Згодом працював чиновником у Варшаві, Відні й Петербурзі.
Наприкінці життя мешкав на хуторі Мотронівка біля Борзни, який перейменував на Ганнину Пустинь. Помер там 14 лютого 1897 року.
Перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, Шиллера, Гейне. Разом з Іваном Нечуєм-Левицьким та Іваном Пулюєм створив перший повний український переклад Біблії: Новий Заповіт вийшов у Львові 1881 року, а повну Біблію видали 1903 року, вже по смерті Куліша.

Коротко про життя

Пантелеймон Куліш народився 1819 року на Чернігівщині в родині дрібного дворянина з козацького старшинського роду. Вчився в Новгород-Сіверській гімназії, слухав лекції в Київському університеті. У 1840-х писав російською, у Петербурзі надрукував перші розділи «Чорної ради», а 1847 року його заарештували у справі Кирило-Мефодіївського товариства: членство довести не змогли, але заслали до Тули. Після заслання Куліш повернувся до Петербурга, а потім працював чиновником у Варшаві, Відні й Петербурзі. Останні роки провів на хуторі Мотронівка, який назвав Ганниною Пустинню на честь дружини. Помер там 1897 року.

Письменник

Куліш працював майже в усіх жанрах: писав романи, оповідання, поезію, драми, історичні розвідки, збирав фольклор і перекладав. Його «Записки о Южной Руси» викликали подив і захоплення сучасників, зокрема Шевченка, а розроблений для цієї книги правопис — кулішівка — став основою для сучасного українського алфавіту. Його правописом надрукували «Кобзар» Шевченка 1860 року; він відредагував і видав «Народні оповідання» Марка Вовчка, а разом з Нечуєм-Левицьким та Пулюєм створив перший повний переклад Біблії українською мовою.

Куліш був складною людиною. Його історична праця «История воссоединения Руси» намагалась довести, що народно-визвольні рухи шкодили Україні, і українська громадськість зустріла її з розчаруванням та обуренням. Сам Куліш згодом розчарувався у своїх «москвофільських» орієнтаціях. Тому оцінки його спадщини різні, а «Чорна рада» лишається його найвідомішим твором.

Чому його вчать у школі

У програмі 9 класу (і в переліку НМТ) — історичний роман-хроніка «Чорна рада». Це перший український історичний роман: події відбуваються 1663 року, коли на раді під Ніжином гетьманську булаву здобув Іван Брюховецький, а лицарі Сомко й Шрам загинули. Куліш показав, як розбрат між старшиною, козаками, міщанами й запорожцями та демагогічні обіцянки «рівності» коштували Україні єдності.

Хронологія життя

1819: Народився в містечку Вороніж на Чернігівщині.
1841: Через брак документа про дворянство не зміг стати студентом Київського університету.
1843: Написав російськомовний роман «Михайло Чарнишенко».
1845: Журнал «Современник» надрукував перші розділи російської версії «Чорної ради».
1847: Одружився з Олександрою Білозерською; заарештований у Варшаві у справі Кирило-Мефодіївського товариства, відісланий до Тули.
1856–1857: Вийшли «Записки о Южной Руси».
1857: Вийшли «Чорна рада» і «Граматка»; кулішівка стала основою українського фонетичного правопису.
1862: Вийшла збірка поезій «Досвітки».
1881: У Львові видано Новий Заповіт у перекладі Куліша, Нечуя-Левицького й Пулюя.
1885: Пожежа на Мотронівці знищила рукопис перекладу Старого Заповіту.
1897: Помер на хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь).

Твори у програмі

Чорна рада 9 клас