Панас Мирний

1849–1920 · прозаїк, драматург, фольклорист, громадський діяч; чиновник Полтавської казенної палати

Головне за хвилину

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в Миргороді, в родині бухгалтера повітового казначейства. Так кажуть і Вікіпедія, і УкрЛіб. Вікіпедія додає, що батько походив із простої козацької родини, а мати Тетяна Іванівна, як вона казала, виводила рід від грека, що служив у Семирічну війну. Вдома, як згадує Олена Пчілка, з дітьми говорили по-українському.
Освіту він мав невелику: кілька років учився в Миргородському парафіяльному й Гадяцькому повітовому училищах (1858–1862), а чотирнадцятилітнім пішов на службу. Чиновницька кар’єра почалася 1863 року в Гадяцькому повітовому суді, потім — казначейство (Прилуки, Миргород); з 1871 року він жив у Полтаві й працював у казенній палаті.
Службу він не любив, але виконував сумлінно й дослужився до високого чину. Джерела розходяться: УкрЛіб пише «дійсного статського радника», а Вікіпедія в одному місці — те саме, а в іншому — «статський радник», кавалер п’яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати. Тому в біографії подано лише «високий чин».
Перші його твори — вірш «Україні» й оповідання «Лихий попутав» — надруковано 1872 року у львівському журналі «Правда» під псевдонімом Панас Мирний. Українські книжки в Російській імперії тоді ледь пробивалися до читача, тож багато творів виходило за кордоном або в рукописах.
Псевдонім він ретельно ховав до кінця життя: боявся ускладнити службу й не хотів слави. За Леонідом Ушкаловим (у Вікіпедії), «Панас Мирний» був розкритий лише двічі: 1892 року на виставі «Лимерівна», коли публіка вимагала автора на сцену, і 1913 року в газетних нотатках про ювілей «А. Я. Рудченка». Ще 1915 року жандарми шукали в Полтаві «політично підозрілу особу» Панаса Мирного й не здогадувалися, що це поважний чиновник.
Старший брат Іван Рудченко, відомий як Іван Білик, був фольклористом і критиком: друкувався в «Основі», видав збірники казок і пісень (частину матеріалів збирав Панас), писав до «Правди». Саме Іван став співавтором роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Пізніше, за Вікіпедією, Івана перевели до Петербурга (1885), він відійшов від ідеалів юності, а в листі 1905 року скептично писав про українську літературу; Панас із ним не погоджувався.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вони писали 1872–1875 років: спершу Панас Мирний написав повість «Чіпка», а тоді вона розрослась до роману з передісторією Пісків. Поштовхом, за Вікіпедією, стала розповідь візника про розбишаку Гнидку, засудженого на каторгу. Роман подали до цензури, але 1876 року Емський указ заборонив українські книжки, і вперше твір вийшов лише 1880 року в Женеві.
Назва роману — цитата з Книги Йова (розділ 6, вірш 5) в українському перекладі Пантелеймона Куліша, надрукованому в «Правді» 1869 року (Вікіпедія). 1903 і 1905 років, у виданнях «Київської старовини» й «Віку», роман вийшов під назвою «Пропаща сила»; це часто пояснюють цензурою. Перше повне видання з’явилося вже після смерті письменника, 1925 року.
Мирний написав також повісті «П’яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», роман «Повія», драму «Лимерівна» та багато оповідань. Вікіпедія рахує понад тисячу творів (вірші, драми, проза й уривки), але значна частина залишилась у рукописах.
З 1875 року він брав участь у нелегальному гуртку «Унія» в Полтаві (під час обшуку знайшли заборонені видання); дружив із Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Коцюбинським, Лесею Українкою; входив до комісії, що споруджувала в Полтаві пам’ятник Котляревському; 1914 року написав відозву проти заборони вшанування Шевченка.
1889 року він одружився з Олександрою Шейдеман; у них було троє синів (Віктор загинув 1915 року в боях під Рівним). Панас Мирний помер 28 січня 1920 року в Полтаві. У будинку, де він жив з 1903 року, 1940-го створили літературно-меморіальний музей; 1951 року в Полтаві відкрито пам’ятник.

Коротко про життя

Панас Мирний — це літературне ім’я Панаса Яковича Рудченка (1849–1920). Він народився в Миргороді, з чотирнадцяти років працював чиновником, від 1871 року жив у Полтаві й майже все життя служив у казенній палаті. Літературу писав вечорами. Найвідоміший твір — роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», який Мирний писав разом зі старшим братом Іваном Біликом.

Найдивніше в цій біографії — тривала конспірація. Поважний чиновник ховав, що він письменник: ім’я «Панас Мирний» публічно розкрили лише двічі, а поліція 1915 року ще шукала «політично підозрілу особу» під цим ім’ям. Тому широкий читач дізнався про письменника вже після його смерті.

Письменник

Мирний — письменник реалістичного напряму. Його головна тема — село в добу скасування кріпацтва й після неї: як людина ламається під тиском несправедливості й обставин. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» це Чіпка, у якого багато сил, але жоден шлях не веде нікуди. Вікіпедія називає цей роман першою в українській літературі монументальною епопеєю про село: доля героя тут пояснюється й історією роду на півтораста років углиб.

Про співавторство: Іван Білик писав із Панасом і радив, як змінити текст. За Вікіпедією, саме він запропонував показати «мерзость строя» — історію Пісків і роду Гудзів — і додати розділи про службу Максима в армії. Отже, роман — результат праці двох братів, і це видно в його будові: поряд із життєписом Чіпки стоїть широка картина цілого села.

Чому його вчать у школі

У 10 класі вивчають роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» як зразок соціально-психологічної прози. Роман є й у переліку НМТ (за нашим каталогом — перша й четверта частини; варто звірити з чинною програмою). На сайті є детальний розбір роману, а також есе на теми «Чому Чіпка став пропащою силою» та про назву твору.

Хронологія життя

1849: 13 травня народився в Миргороді (Панас Якович Рудченко).
1858–1862: Навчався в Миргородському парафіяльному й Гадяцькому повітовому училищах.
1863: Почав службу в Гадяцькому повітовому суді.
1871: Оселився в Полтаві, працював у казенній палаті.
1872: У львівській «Правді» надруковано перші твори під псевдонімом Панас Мирний; почав роботу над повістю «Чіпка».
1874: У «Правді» вийшли нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» й оповідання «П’яниця».
1875: Разом з Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; участь у гуртку «Унія».
1876: Емський указ завадив виданню роману в Російській імперії.
1877: У Женеві вийшла повість «Лихі люди».
1880: У Женеві вперше надруковано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
1883–1884: В альманасі «Рада» друкують перші частини роману «Повія».
1889: Одружився з Олександрою Шейдеман.
1913: У газетах згадано, що Панас Мирний — це А. Я. Рудченко.
1920: 28 січня помер у Полтаві.
1925: Вийшло перше повне видання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Твори у програмі

Хіба ревуть воли, як ясла повні? 10 клас

Крилаті вислови

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

назва роману — з Книги Йова (за перекладом Куліша)
«Не даєш ласкою, оддаси силою!»

Чіпка в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
«Так оце та правда?! Оце вона!!!»

Галя в останньому розділі роману