Микола Куліш

Коротко про життя

Микола Куліш народився 18 грудня 1892 року в бідній селянській родині в містечку Чаплинка на Херсонщині. Шлях до освіти починався з церковно-парафіяльної школи — небагатьом дітям із таких родин вдавалося вирости визнаним класиком національної драматургії, але Куліш пройшов саме цей шлях. Був учасником Першої світової війни, а після революції очолював повітовий відділ народної освіти на Херсонщині.

Драматург «Березоля»

Літературну славу Кулішеві принесли п’єси другої половини 1920-х років — сатиричні комедії й драми, у яких він гостро й часто пророче показував протиріччя радянської дійсності. Найтісніше його творчість пов’язана з харківським театром «Березіль» і режисером Лесем Курбасом: саме там 18 квітня 1929 року відбулася сценічна прем’єра «Мини Мазайла» — комедії про суперечки навколо українізації, яку глядачі того ж місяця розхапали на аншлаги, а вже в травні театр показав у Києві.

З п’ятнадцяти п’єс, написаних Кулішем, дев’ять було поставлено за його життя — і майже всі згодом зняли з репертуару, коли курс на українізацію змінився на протилежний.

Арешт і загибель

7 грудня 1934 року Куліша заарештували за сфабрикованою справою про участь у вигаданому «Всеукраїнському терористичному центрі». У березні 1935 року, вже тяжко хворого на туберкульоз, його засудили на 10 років ув’язнення й етапували на Соловки.

3 листопада 1937 року, у межах масової страти в’язнів до 20-річчя Жовтневої революції, Миколу Куліша розстріляли в урочищі Сандармох — разом з Лесем Курбасом та десятками інших репресованих діячів української культури. Драматургові було 44 роки. Разом з іншими знищеними того покоління митцями його творчість належить до того, що згодом назвуть Розстріляним відродженням.