Іван Драч

Коротко про життя

Іван Драч народився в селі Теліжинці на Київщині, в родині колгоспника. Після школи він деякий час викладав російську мову й літературу в сільській школі та працював інструктором районного комсомольського комітету, а відслуживши в армії, вступив на факультет журналістики Київського університету, який закінчив заочно, вже працюючи в «Літературній газеті».

Особливий досвід Драчеві дали Вищі сценарні курси в Москві (закінчив 1964 року) і подальша робота в сценарному відділі Київської кіностудії — кінематографічне, монтажне мислення помітне і в його поетичних образах.

Поет-новатор шістдесятництва

Ще до виходу першої збірки молодий поет привернув увагу дискусійним віршем «Ніж у сонці» (1961). А 1962 року побачила світ перша книжка Драча — «Соняшник», куди увійшла й «Балада про соняшник», що згодом стала однією з найвпізнаваніших поезій усього покоління шістдесятників: сюрреалістичний, асоціативний образ хлопчика, який зачаровується сонцем-велосипедистом і сам стає соняшником, читають як метафору народження митця.

Драча вважають одним із поетичних лідерів шістдесятництва — покоління, що прагнуло оновити українську поезію після десятиліть соцреалістичного канону. Він відкрито підтримував переслідуваних владою дисидентів, зокрема В’ячеслава Чорновола та Михайла Осадчого.

Громадська діяльність і останні роки

Наприкінці 1980-х Драч перейшов до активної громадсько-політичної діяльності: у 1989–1992 роках очолював Народний рух України. Помер 19 червня 2018 року в Києві.