Андрій Чайковський

1857–1935 · письменник, адвокат, громадський діяч, доктор права, есперантист

Головне за хвилину

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 року в Самборі, в родині дрібного урядовця (шляхтича-службовця). Рано осиротів і виховувався в родичів; з дитинства жив у бабусі в селі Гординя біля Самбора.
Читати навчився польською, бо українського букваря тоді не було. До початкової школи не ходив, а іспити за неї складав приватно; початкову освіту здобув у дяка в Гордині.
1869–1877 роки навчався в Самбірській гімназії й ще там прочитав «Кобзар» Шевченка. У гімназійні роки був членом підпільної «Студентської громади», згодом головував у студентському товаристві «Дружній Лихвар».
Після гімназії відбув річну військову службу, вступив на філософський факультет Львівського університету, а через рік перейшов на правничий. Став доктором права й адвокатом: працював у Львові, відкрив адвокатську канцелярію в Бережанах, перед Першою світовою війною переїхав до Самбора, після війни оселився в Коломиї.
Активно працював у громадському житті Галичини: був одним із керівників львівської «Просвіти», брав участь в організації читалень і товариств («Боян», «Надія»). У часи Західноукраїнської Народної Республіки був повітовим комісаром у Самборі, а також одним з організаторів Українських січових стрільців.
Літературну діяльність розпочав 1888 року статтями в газеті «Діло». Писав про селянське життя, про галицьку інтелігенцію, про «ходачкову» шляхту та про козацьку давнину. Був знавцем есперанто й переклав власне оповідання цією мовою.
Найвідоміші твори з козацької історії — повість «За сестрою» (1907), оповідання «Віддячився», повість «На уходах» і роман «Сагайдачний» (1924–1929, три книги). Перед тим, як писати історичні твори, довго вивчав джерела.
У радянські часи його ім’я на роки зникло з читацького обігу. 1958 року львівське видавництво «Каменяр» видало збірку «За сестрою» з післямовою Юрія Мельничука, а 1966 року — збірку «Олюнька».
Помер 2 червня 1935 року в Коломиї.

Коротко про життя

Андрій Чайковський народився 1857 року в Самборі, рано осиротів і ріс у бабусі в сусідній Гордині. У гімназії прочитав «Кобзар», потім вивчив право у Львівському університеті й багато років працював адвокатом у Львові, Бережанах, Самборі й Коломиї. Поруч з адвокатською практикою займався громадською роботою в «Просвіті», читальнях, товариствах, а коли постала Західноукраїнська Народна Республіка, був повітовим комісаром у Самборі.

Письменник

Писати він почав ще в гімназії, але надовго замовк і повернувся до літератури дорослим, у 1888 році. Адвокатська практика дала йому знання про життя селян, а праця з історичними джерелами — матеріал для творів про козацьку давнину. Найвідоміші з них — повість «За сестрою», оповідання «Віддячився», повість «На уходах» і роман «Сагайдачний». Його книжки читали і в Галичині, і на Наддніпрянщині.

Чому його вчать у школі

У програмі 7 класу — повість «За сестрою». Це історична повість для юнацтва про п’ятнадцятилітнього хлопця Павлуся, який після татарського нападу на його село вирушає до Криму рятувати сестру з неволі. Її підзаголовок — «Оповідання з козацької старовини».

Хронологія життя

1857: Народився в Самборі.
1869–1877: Навчався в Самбірській гімназії; там уперше прочитав «Кобзар».
1877: Закінчив гімназію; згодом вступив до Львівського університету.
1888: У газеті «Діло» з’явилися перші статті: початок літературної діяльності.
1907: Написана повість «За сестрою» (у біографічній статті УкрЛібу її датовано 1914 роком).
1918–1919: Час існування ЗУНР; Чайковський — повітовий комісар у Самборі.
1924–1929: Вийшов трикнижжя «Сагайдачний».
1935: Помер у Коломиї.

Твори у програмі

За сестрою 7 клас