Вовк і чапля
Паспорт твору
- Рік
- усна народна творчість; в тексті УкрЛібу, за яким зроблено розбір, збирача й дату запису не названо
- Жанр
- народна казка про тварин (з алегоричним змістом)
- Тема
- голодний вовк зловив чаплю, а вона випросила в нього останній танець і втекла
- Ідея
- кмітливість рятує там, де сили не вистачає; жадібність і довірливість можуть залишити сильного без здобичі
- Композиція
- зачин (голодний вовк) → зустріч з чаплею → прохання про танець → «танець» і відхід убік → втеча → жалкування вовка
- Конфлікт
- слабка чапля проти сильного вовка: розум проти голоду й сили
- Оповідач
- усний оповідач, жартівливий і близький до слухача
- Місце і час дії
- ліс, поле біля болота
Стислий переказ
Йшов голодний вовк. Так хотів їсти, що аж у очах йому чорніло. Раптом побачив чаплю. Тихенько підкрався й схопив її.
Чапля зрозуміла, що біда, і попросила: «Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати». Вовк подумав, що шкоди від цього не буде. Він дозволив, але звелів танцювати швидше, бо дуже хоче їсти.
Чапля стала перескакувати з ноги на ногу, ніби танцює. Насправді вона потроху відходила вбік. Коли віддалилася, змахнула крилами й полетіла. Вовк лише подивився їй услід і сказав сам до себе, що танці йому ні до чого, коли він голодний.
Докладний переказ за епізодами
1. Голодний вовк. Вовк іде, і йому так хочеться їсти, що аж темніє в очах. Це пояснює його поспіх.
2. Спійманий птах. Іде він, іде — раптом «гульк» — чапля. Вовк підкрадається й хапає її. Чапля розуміє, що їй «непереливки».
3. Прохання. Чапля просить дозволу потанцювати: останнє бажання перед смертю. Вовк думає, що цим йому не зашкодиш, і дозволяє: «Танцюй, коли хочеш, тільки пошвидше».
4. «Танець». Чапля перескакує з ноги на ногу. Оповідач жартує в дужках, що чаплі ніколи не танцюють. А вона тим часом поволі відходить убік.
5. Втеча. Коли чапля відійшла вже далеченько, вона знялася й полетіла.
6. Жалкування. Вовк дивиться їй услід і мовить, що танці були зайві, коли він хотів їсти.
Аналіз твору
Алегорія. У казках про тварин звірі діють, як люди. Вовк тут — образ сильного й жадібного, а чапля — слабкого, але розумного. Казка показує, що розум може перемогти силу.
Хитрість без брехні. Чапля не обманює словами: вона справді просить потанцювати. Її хитрість у тому, що «танець» стає прикриттям для втечі. Вовк сам дозволяє те, що його погубить.
Помилка вовка. Вовк не передбачив, що чапля використає цей час. Він думав лише про їжу. Так буває з тими, хто діє лише з голоду або з жадоби: вони не бачать, що відбувається поруч.
Гумор. Найсмішніше — дужки: «(хоч усім відомо, що чаплі ніколи не танцюють)». Оповідач знає, що чапля притворюється, і запрошує слухача посміятися з вовка.
Побудова. Казка дуже коротка, але має всі частини: зачин, зав’язку (спіймав), розвиток (прохання й танець), кульмінацію (чапля відійшла), розв’язку (знялася й полетіла). Фінальна репліка вовка — жартівливий висновок.
Головна думка. Кмітливість допомагає врятуватися навіть у найгіршій ситуації. А тому, хто поспішає й не думає, може не пощастити.
Не плутай. На УкрЛібі є ще байка Езопа «Вовк і Чапля» з іншим сюжетом (вовк просить чаплю витягти кістку з горла). Це не та казка.
Головні герої
Вовк
— сильний, але довірливий хижакТак хотів їсти, що аж у очах йому чорніло. Підкрався до чаплі «тихенько» й схопив її. Згодився на прохання, бо думав, що шкоди не буде, але поквапив: «тільки пошвидше». У фіналі жалкує за власною довірливістю.
- голодний
- жадібний
- нетерплячий
- самовпевнений
- «І нащо мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..»
Чапля
— слабка, але кмітлива пташкаПотрапила у лапи вовка, але не розгубилася. Вигадала танець, щоб відійти вбік і знятися в небо. Автор жартує: «усім відомо, що чаплі ніколи не танцюють».
- винахідлива
- спокійна
- хитра
- «Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати.»
Цитати для твору
-
«Він, бідний, так їсти хотів, аж у очах йому чорніло.»
про вовка на початку
-
«Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати.»
хитре прохання чаплі
-
«Від цього мені шкоди не буде»
що подумав вовк
-
«хоч усім відомо, що чаплі ніколи не танцюють»
жартівливе пояснення оповідача
-
«І нащо мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..»
кінцівка
Художні засоби
- Алегорія
- вовк — образ сильного й жадібного, чапля — образ слабкого, але кмітливого
- Зачин
- казка починається з голодного вовка, який «ішов... так їсти хотів, аж у очах йому чорніло»
- Ремарка в дужках
- «(хоч усім відомо, що чаплі ніколи не танцюють)» — жарт оповідача
- Діалог
- прохання чаплі й дозвіл вовка; репліка вовка наприкінці
- Гумор
- чапля, яка «танцює», перескакуючи з ноги на ногу, і вовк, що не помічає обману
- Внутрішній монолог
- «Від цього мені шкоди не буде», — подумав вовк
План твору
- Голодний вовк
- Вовк хапає чаплю
- Прохання потанцювати
- «Танець» чаплі
- Чапля злітає
- Жалкування вовка
Теми творів за цим текстом
На кожній сторінці — план, цитати і 3 готові варіанти.
Перевір себе
6 питань. Відповіді перевіряються одразу — нічого нікуди не надсилається.
1. У якому стані був вовк на початку казки?
2. Що попросила чапля в вовка?
3. Чому вовк згодився?
4. Що робила чапля під час «танцю»?
5. Як закінчилася казка?
6. Яку думку висловив вовк наприкінці?
Читацький щоденник
Готова основа запису. Допиши своє враження й скопіюй у зошит — останній рядок має бути твоїм, а не чужим.
- Автор
- народна творчість
- Назва
- Вовк і чапля
- Жанр
- народна казка про тварин (з алегоричним змістом)
- Головні герої
- Вовк, Чапля
- Про що
- Голодний вовк підкрався до чаплі й схопив її. Чапля попросила дозволити їй потанцювати перед смертю. Вовк подумав, що шкоди від цього не буде, і дозволив. Чапля танцювала, а сама потроху відходила вбік. Коли віддалилася, злетіла й полетіла геть. Вовк лишився голодним.