Святослав укладає мир з греками

Про цю сторінку. Розбір написано за шкільним уривком на УкрЛібі (переказ Віктора Близнеця) і за повним текстом літопису (записи про 971 і 972 роки). Тексти в підручниках можуть різнитися.

Стислий переказ

Святослав дізнався, що греки не бояться його війська, а його власних воїнів лишилося мало. Він послав послів до грецького царя й просив про мир. Цар зрадів і прислав дарунки. Святослав порадився з дружиною: якщо цар довідається, що русів мало, він обложить їх, а допомоги нема — Київ далеко, а печеніги ворогують. Дружина погодилась.

Посли прийшли до царя. Він наказав писареві записувати. Святослав присягався, що не піде війною на грецьку землю й допоможе проти будь-кого іншого, хто на неї нападе. Він клявся Перуном і Волосом і проклинав себе, якщо порушить слово.

Укласти мир було мудро. Але потім Святослав вирішив іти на Русь по нову дружину. Він поплив човнами. Воєвода Свенальд радив обійти пороги кіньми, бо там печеніги. Князь не послухав. Переяславці повідомили печенігам, що Святослав іде з малою дружиною. Шлях заступили. Святослав зимував у Білобережжі й голодував. Навесні 972 року на порогах його вбив Куря, князь печенізький.

Докладний переказ за епізодами

1. Посли. Святослав посилає послів до грецького царя: «Хочу мати з тобою твердий мир і любов». Цар зрадів і прислав дарів більше, ніж раніше.

2. Рада. Святослав радиться з дружиною. Він бачить небезпеку: якщо греки довідаються, що русів мало, прийдуть і обложать у містах. Руська земля далеко, печеніги ворогують. Укласти мир вигідно, бо греки згодилися платити данину. А якщо перестануть платити, війська знову прийдуть на Царгород.

3. Договір. Цар кличе послів і велить писареві записувати. Святослав обіцяє: не збирати війська проти Візантії, не замишляти на неї, а якщо хтось інший нападе, воювати з ним разом із греками. Він присягає Перуном і Волосом.

4. Рішення. Укладивши мир, Святослав бачить, що в нього мало дружини, бо багато воїнів загинуло. Він вирішує: «Піду на Русь, приведу ще дружину».

5. Порада Свенальда. Святослав попливає човнами. Свенальд, воєвода його батька, радить: обійди пороги на конях, бо там печеніги. Князь не слухає.

6. Зрада. Переяславці послали печенігам звістку: Святослав іде з малою дружиною й з великою здобиччю. Печеніги заступили пороги.

7. Голод. Святослав зимує в Білобережжі. Харчів немає. Конячу голову продають за півгривні.

8. Смерть. Навесні 972 року Святослав знову вирушає до порогів. На нього нападає печенізький князь Куря й убиває його. З черепа Святослава печеніги роблять чашу. Свенальд повертається до Києва. Усього князювання Святослава тривало двадцять вісім років.

Аналіз твору

Про що оповідь. Вона показує князя в двох ситуаціях: коли він мудро вирішує і коли діє самовпевнено. Спершу Святослав тверезо оцінює сили й укладає вигідний мир. Потім, замість обережності, ризикує й гине.

Договір. Літописець наводить текст договору як документ, із клятвою й прокляттям. Це показує, як серйозно в давнину ставилися до слова. У літописі клятва була захисною: хто порушить, того «посічуть» власні мечі. Але зброя Святослава не врятувала.

Непослух. Порада Свенальда — ключова. Воєвода знає про печенігів і пропонує безпечний шлях. Святослав не слухає, і це коштує йому життя. Літопис не коментує, але історія зрозуміла без слів.

Зрада. Переяславці повідомили ворогам про Святослава. Це показує, що небезпека може приходити від своїх. У шкільному тексті про це сказано лише одним реченням.

Смерть і чаша. Те, що з черепа князя зробили чашу, — жорстока подробиця. Літописець наводить її спокійно, щоб показати ворожість печенігів. Читай це як історичну розповідь, а не як приклад для життя.

Що в літописі більше. Повний літопис докладно розповідає про похід на греків: перемогу над болгарами, бій, поради цареві та дивні випробування (цар посилає золото, а Святослав дивиться на зброю). У шкільний уривок увійшов лише мир і смерть князя.

Мова. Літописна мова проста: короткі речення, початок із «І». Дружина — княжі воїни. Хартія — папір для запису. Пороги — кам’яні гряди у Дніпрі, які важко пройти. Данина — плата переможеного.

Головна думка. Розумний мир кращий за безглузду війну, а обережність і прислухання до порад рятують від біди.