Про хрещення Русі князем Володимиром

Про цю сторінку. Розбір написано за повним текстом літопису під 988 роком (УкрЛіб, переклад без вказаного перекладача). Шкільні підручники можуть подавати цю оповідь у скороченому переказі. Літописець був християнином, тож і описує події з погляду нової віри: для сучасного читача це історична розповідь, а не оцінка.

Стислий переказ

У 988 році князь Володимир пішов війною на грецьке місто Корсунь. Мешканці замкнулися в місті й відбивалися. Володимир став навколо стін і сказав, що готовий стояти й три роки. Корсунянин Анастас пустив із міста стрілу із запискою: за містом, на сході, є колодязі, з яких вода йде в місто по трубах. Володимир наказав перекопати труби, і місто здалося.

Тоді князь послав до грецьких цесарів Василія й Костянтина вимогу віддати за нього їхню сестру. Цесарі відповіли, що християнка не може вийти за поганина. Хай спершу охреститься. Володимир погодився, а Анну привезли в Корсунь. Тут він раптом захворів на очі й нічого не бачив. Анна порадила охреститись. Єпископ корсунський з попами охрестив князя, поклав руку на нього, і Володимир прозрів. Багато воїнів теж охрестились.

Повернувшись до Києва, Володимир наказав скинути ідолів. Перуна прив’язали до хвоста коня й потягли до Дніпра. Потім князь оголосив: завтра всі мають прийти до ріки. Кияни прийшли, зайшли у воду, а священники читали молитви. Володимир славив Бога й будував церкви. Дітей знатних людей забирали вчитися грамоти.

Докладний переказ за епізодами

1. Облога. 988 року Володимир іде з військом на Корсунь. Місто замкнулося. Володимир став у гавані й сказав: «Якщо ви не здастеся, — буду стояти хоч три роки».

2. Насип і підкоп. Вої Володимира насипають земляний насип до стіни, а корсуняни підкопують стіну й забирають землю до себе. Облога затягується.

3. Анастас. Корсунянин Анастас пускає стрілу із запискою: ось де йде вода в місто. Володимир, глянувши на небо, сказав: «Якщо збудеться се — охрещусь». Він наказав перекопати труби, і люди в місті знесилились від спраги й здалися.

4. Вимога. Володимир посилає до цесарів: віддайте сестру, інакше зроблю з вашим містом те ж, що й із Корсунем. Цесарі сумували, але ставлять умову: «Охрестись». Він погоджується. Цесарі вмовляють сестру Анну поїхати: може, через неї Русь навернеться, і Греція позбудеться воєн.

5. Хвороба й хрещення. В Корсуні Володимир розболівся на очі. Цесариця порадила охреститись. Єпископ з попами охрестили князя; коли поклали на нього руку, він прозрів. Володимир промовив: «Тепер узнав я бога істинного». Охрестилось і багато воїнів. Літопис каже, що це сталося в церкві святої Софії в Корсуні.

6. Назад до Києва. Володимир одружився з Анною, узяв із собою священників, Анастаса, мощі святого Климента, ікони, церковне начиння. Корсунь повернув грекам як весільний дарунок і вернувся до Києва.

7. Скинення ідолів. У Києві Володимир наказав поскидати кумирів: одних порубати, інших спалити. Перуна прив’язали до хвоста коня й потягли з Гори по Боричевому узвозу до ручаю, а дванадцять мужів били його палицями. Кияни, що ще не прийняли хрещення, оплакували його. Ідола кинули у Дніпро й відштовхували від берега, поки не пройде пороги; там його викинуло на рінь, яку й досі зовуть «Перуновою».

8. Хрещення киян. Володимир послав по місту сказати: хто не прийде завтра до ріки, багатий чи бідний, той матиме князя за ворога. Кияни казали: якби це було погано, князь і бояри не прийняли б. Наступного дня люди зійшлися до Дніпра, зайшли у воду: хто по шию, хто по груди; діти стояли біля берега, дорослі бродили. Священники, стоячи, читали молитви. Люди, охрестившись, розійшлись по домівках.

9. Церкви й школи. Князь став ставити церкви на місці ідолів: святого Василія на пагорбі, де стояв Перун. Також забирав дітей знатних людей і віддавав їх «на учення книжне»; матері плакали, ніби по мертвих, бо ще не зміцніли у вірі.

Аналіз твору

Чому літопис пише про це подробиці. Для літописця це головна подія в історії Русі. Він описує, як хрещення князя перетворилося на хрещення всього народу, а також як змінилася держава: з’явилися церкви, книги, школи.

Хитрість і облога. Історія про Анастаса нагадує казку про зраду міста: один мешканець допомагає чужинцеві. Літопис не засуджує й не хвалить його: він просто повідомляє, що Анастас пустив стрілу, а потім служив у київській церкві.

Умова цесарів. Князь хоче одружитися з сестрою цесарів, а вони ставлять умову: хай охреститься. Так політичний союз переплітається з вибором віри. Літописець це відбиває, але підкреслює чудо: хвороба очей і зцілення.

Скинення Перуна. Це сильна символічна сцена. Давній головний ідол Русі висмикують із Гори й топлять у Дніпрі. Літописець бачить у цьому перемогу нової віри. Але він також пише, що люди, які ще не прийняли хрещення, оплакували Перуна. Так між рядками видно, що зміни були для багатьох болючими.

Хрещення в Дніпрі. Масове хрещення киян відбувається у воді. Літопис показує, що багато людей пішло добровільно, бо казали: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». Але перед цим князь попередив, що хто не прийде, буде його ворогом. Тому історики пишуть про поєднання переконання й тиску.

Школи й книги. Один із найважливіших наслідків для школярів: Володимир почав віддавати дітей на «книжне учення». Так на Русі з’являється навчання грамоти, а з ним — книги й література, з яких виросла наша писемність.

Чому ми вивчаємо цю оповідь. У ній показано початок нової епохи, а ще яскраво видно, як давня Русь розуміла силу слова й символу.

Мова. Кумир — ідол. Цесар — імператор. Рінь — відмілина. Поруб — яма. Мощі — останки святих, яким поклоняються християни. Облога — оточення міста військом.

Головна думка. Вибір князя змінив життя всієї країни: хрещення принесло церкви, книги й школи, хоча й не обійшлося без болю для тих, хто залишався вірним давнім звичаям.