Нічна пісня подорожнього

Про цю сторінку. Розбір написано за українським перекладом Марії Губко, надрукованим у газеті «Літературна Україна» (13 лютого 2003 року), з онлайн-бібліотеки УкрЛіб. У ній вірш має назву «Нічна пісня мандрівника», а в програмі 5 класу — «Нічна пісня подорожнього»: це той самий вірш Ґете. Повний текст перекладу ми не наводимо, бо він охороняється правом перекладача; прочитайте його в підручнику або на УкрЛібі. Переклади цього вірша різняться між собою, тому звіряйтеся з текстом, який вам задав учитель.

Про що цей вірш

Це дуже короткий вірш про нічну тишу в горах. Спершу ми бачимо гірські вершини, де спить сніг. Потім — долини, де вщух вітерець. Далі — птахи, що щойно галасували, а тепер змовкли. Час доби в самих рядках не названий, його підказує назва «Нічна пісня». Уся природа заспокоюється, і тиша здається безмежною.

А в останніх двох рядках поет звертається до людини, тобто до читача: зачекай трохи, і тебе теж огорне спокій. Це вірш про те, що після гамору приходить тиша, а після дня — сон і відпочинок. Для людини, яка втомилася, цей вірш звучить як колискова.

Дехто з читачів бачить у цих словах і глибшу думку про спокій, який приходить наприкінці життя. Вірш справді допускає таке розуміння, але для 5 класу головне — вечірній спокій природи й людини.

Розбір строфа за строфою

У вірші лише одна строфа з восьми рядків. Розберемо її по двоє рядків.

Рядки 1–2: гори. Вірш починається з найвищого: з вершин, де «спить сніг». Це персоніфікація: сніг діє, як жива істота. Другий рядок складається лише з двох слів, і від цього здається, що навіть мовлення затихає.

Рядки 3–4: долини. Погляд спускається вниз, і там теж спокій: навіть вітерець перестав шелестіти. Знову дуже короткий рядок, усього два склади, і слово ніби заспокоює вірш.

Рядки 5–6: тиша й птахи. Тут рядки довші, бо тиша стає широкою, «безмежною». Згадано й птахів: вони щойно галасували, а тепер умовкли. Слова про «пташиний галас» потрібні, щоб тиша здавалася ще глибшою.

Рядки 7–8: звернення до людини. «Почекай — зараз Ти заснеш теж». Поет раптом розмовляє з читачем: ти теж частина цього вечора, і спокій прийде й до тебе. Слово «теж» важливе: людина не окремо від природи, а разом із нею.

Аналіз твору

Тема й ідея. Тема вірша — нічна тиша, яка огортає гори, долини, птахів і людину. Ідея: спокій природний і необхідний; людина, як і природа, має право відпочити.

Рух погляду. Вірш побудований, як маленька подорож. Спершу погляд на вершинах, потім у долинах, потім серед птахів і, нарешті, на самій людині. Німецька Вікіпедія описує це як рух від далеких вершин до думок людини. Тому звернення в кінці здається природним, ніби поет підходить до слухача впритул.

Короткі рядки. Другий і четвертий рядки складаються лише з двох складів. Це не випадковість: вони «гальмують» читання, і ми самі ніби замовкаємо. Вірш не має рівного розміру: довші рядки чергуються з короткими, і через це він нагадує тихий шепіт, а не гучну промову.

Рима. У вірші є рими: «вершинах — долинах», «безмеж — теж», «галас — зараз». А ось «сніг — затих» римуються лише наближено. Рими додають звучності, але вони не гучні, а ледь чутні.

Про автора і вірш. Ґете, як пишуть німецька й англійська Вікіпедії, написав цей вірш 1780 року. Як там сказано, він записав його олівцем на дерев’яній стіні лісникової хатини на горі Кікельхан біля міста Ільменау. З дозволу автора вірш надруковано 1815 року. Німецькою він починається словами «Über allen Gipfeln» — «Над усіма вершинами», а в збірці 1815 року має підпис «Ein gleiches» — «Ще одна (нічна пісня)». За мотивами вірша композитор Франц Шуберт написав пісню (близько 1823 року).

Оригінал і переклад. Німецький оригінал і український переклад не збігаються слово в слово: кожен перекладач вибирає свої слова й римування. У підручнику вам, ймовірно, дадуть переклад іншого перекладача, тому важливо звіряти конкретні рядки й рими зі своїм текстом.

Що сказати на уроці. Найкраща відповідь на запитання «про що цей вірш?» — сказати, що це пейзажна лірика про вечірню тишу в горах, яка поступово огортає природу й людину: вона нагадує, що й людині треба спокою.