Максим козак Залізняк

Про що ця пісня

Пісня славить козацького ватажка Максима Залізняка. Вона починається з виїзду: «Максим козак Залізняк, козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну — як пишная рожа!» Далі коротко й точно, як у розповіді очевидця: у місті Жаботині він зібрав «сорок тисяч» війська, козаки обступили місто Умань, покопали шанці й «вдарили з семи гармат у середу вранці». Результат названо прямо й жорстко: «накидали за годину панів повні шанці».

Підсумок — слава. Максим Залізняк «із панами бився», «і за те він слави гарной залучився». Закінчується пісня спокійною картиною: козаки повертаються з бою додому, і по «німому» степу лине гомін.

Це не біографія героя й не хроніка: у пісні немає його дитинства, родини, характеру. Вона показує його в справі — так, як пам’ятав народ.

Розбір строфа за строфою

Пісня складається з шести катренів. На стику строф рядки повторюються, тому текст тече, ніби хвиля.

Перший катрен: зачин. «Максим козак Залізняк, / Козак з Запорожжя. / Як поїхав на Вкраїну — / Як пишная рожа!» Спочатку названо ім’я й походження: козак із Запорожжя. Потім він «поїхав на Вкраїну», а порівняння з пишною рожею — це похвала: воно передає красу й розмах. У підручнику надруковано «Запоріжжя» (сучасна форма), а «Запорожжя» — стара народна; саме вона римується з «рожа».

Другий катрен: військо й місто. «Зібрав війська сорок тисяч / В місті Жаботині, / Обступили город Умань / В обідній годині.» Названі місце й число. «Сорок тисяч» більше схоже на образне перебільшення, ніж на точні дані. «Жаботин» і «Умань» — реальні міста; про Умань нижче.

Третій катрен: облога. «Обступили город Умань, / Покопали шанці / Та вдарили з семи гармат / У середу вранці.» Пісня розповідає про облогу як про роботу: обступили, покопали шанці, вдарили. Точний день («у середу вранці») створює ефект достовірності.

Четвертий катрен: результат. «Та вдарили з семи гармат / У середу вранці, / Накидали за годину / Панів повні шанці…» Перші два рядки повторюються: пісня підхоплює рух. Останні два — суть перемоги, викладена коротко, без описів і без прокльонів.

П’ятий катрен: слава. «Отак Максим Залізняк / Із панами бився, / І за те він слави / Гарной залучився.» Тут пісня підсумовує: за боротьбу Залізняк отримав добру славу. У пісні слово «залучився», за змістом, означає «здобув, дістав». Рядок «Отак Максим Залізняк» нагадує початок і замикає розповідь у коло.

Шостий катрен: повернення. «Лине гомін, лине гомін / По степу німому — / Вертаються козаченьки / Із бою додому.» Це спокійний фінал. Слово «німому» — епітет: степ мовчазний, і на його тлі лунає гомін переможців. Ніжне «козаченьки» додає теплоти. Про втрати пісня не згадує: перемога показана з боку тих, хто повертається.

Аналіз твору

Жанр. Це історична пісня. Ліро-епічні пісні про Коліївщину й її героїв належать до гайдамацьких пісень, як пояснює Українська літературна енциклопедія. У них є подія (облога міста) і почуття (гордість за героя).

Що стоїть за піснею. Пісня пов’язана з Коліївщиною — повстанням на Правобережній Україні 1768 року. За довідковими джерелами, Максим Залізняк був справжньою людиною: народився близько 1740 року, у 13 років пішов на Запорозьку Січ, згодом став послушником Мотронинського монастиря, а в травні 1768 року очолив повсталих. Повстанці здобули Жаботин, а на Умань наступали в червні; місто взяли 20–21 червня (за новим стилем). Отже, пісня зберігає справжню подію — облогу й взяття Умані. Але вона не хроніка. «Сорок тисяч» — образне число: за довідковими джерелами, у квітні 1768 року в загоні Залізняка було до тисячі людей, а потім військо швидко зростало. «За годину» — теж образне скорочення.

Як показано героя. Про Залізняка не сказано, який він за вдачею: сміливий чи обережний, добрий чи суворий. Сказано лише, що він «козак з Запорожжя», що поїхав «як пишная рожа», що зібрав військо й «слави гарной залучився». Так народ уславлював ватажка: не за риси характеру, а за діло й славу.

Що пісня не каже. У пісні немає Івана Гонти, разом з яким Залізняк здобував Умань; немає й того, що було далі. За довідковими джерелами, вже наприкінці червня 1768 року російські війська схопили Залізняка й Гонту; Залізняка ув’язнили й засудили до тілесного покарання та довічного заслання; дорогою він з іншими в’язнями роззброїв конвой і втік, але його впіймали й відправили на каторгу, де, ймовірно, й помер. Немає в пісні й слова про мирних людей. Довідкові статті пишуть, що в Умані загинуло багато городян — поляків, євреїв, уніатів, не лише шляхтичів; оцінки розходяться — від двох до двадцяти тисяч людей. Тому пісню треба читати як голос повсталих про власну перемогу, а не як повну картину подій. Це важлива різниця між фольклором і історією.

Мова й ритм. Чергування рядків по вісім і шість складів (як у коломийках) надає пісні співучого ритму. Ланцюговий повтор («Обступили город Умань», «та вдарили з семи гармат у середу вранці») працює як мелодійне «підхоплення»: пісня ніби котиться далі. Повторюваний вигук «лине гомін, лине гомін» створює ефект луни.

Головна думка. Народ пам’ятає й прославляє того, хто очолив боротьбу проти панського гніту: для пісні найважливіше — слава, здобута перемогою над панами.