Лінива дівчина
Паспорт твору
- Рік
- усна народна творчість; в тексті УкрЛібу, за яким зроблено розбір, збирача й дату запису не названо
- Жанр
- народна соціально-побутова казка (про лінь і працю)
- Тема
- розпещена дівчина не вміє й не хоче працювати, але в новій родині зрозуміла, що без праці не буде їжі, і стала працьовитою
- Ідея
- праця потрібна кожному; надмірна поблажливість батьків шкодить дитині; життя вчить краще за докори
- Композиція
- ледача дівчина вдома → заміжжя → допит свекра за обідом → голодний день → вода за воду → наступного ранку починає працювати → візит батьків і висновок
- Конфлікт
- лінь і звичка проти потреби працювати
- Оповідач
- оповідач, який розповідає просто, без прикрас
- Місце і час дії
- заможна родина, потім нова родина в сусідньому селі
Стислий переказ
У заможного чоловіка була велика сім’я. Дев’ятеро синів виросли працьовитими, а наймолодша донька — ледачою. Вона не пряла, не мила, не шила, а цілими днями сиділа перед дзеркалом. Батько іноді сварився, але мати заступалася: «Не кричи на доню, вона ж у нас така маленька! Іще встигне наробитися!»
Минали роки, і дівчину засватали з сусіднього села. Батьки зраділи: гарні люди, може, навчать працювати. У новій родині ніхто на неї не сварився, а вона й далі лінувалась. Опівдні свекор спитав, хто що робив. Невістка відповіла, що в неї «немає звички працювати», та й нічого не вміє. «Коли нічого не робила, то і їсти не заслужила», — сказав старий.
Цілий день вона була голодна. Назавтра принесла води, і їй дали горнятко води. Невістка заплакала й зрозуміла, що так далі не можна. На третій день вона встала до сходу сонця й узялася до роботи. Через тиждень приїхали її батьки й не впізнали доньку. А вона сказала, що більше ніколи не лінуватиметься, «бо голод страшніший за будь-яку роботу».
Докладний переказ за епізодами
1. Родина. Жив собі заможний чоловік у якого була велика сім’я. Усі дев’ятеро синів виросли слухняними та працьовитими, а наймолодша донька — ледачою та пустотливою. Вона нічого не вміла й не хотіла робити.
2. Батьки. Батько інколи свариться, а мати заступається: «Не кричи на доню, вона ж у нас така маленька! Іще встигне наробитися!» Так минали роки, а дівчина не ставала до роботи.
3. Сватання. З сусіднього села прийшли сватати доньку. Батьки зраділи, що гарні люди заберуть дитину, «може, і працювати навчать».
4. Нова родина. Уранці всі взялися до роботи. «Молодиця лінується, та ніхто на неї за це не свариться».
5. Обід. Опівдні зібралася родина за столом. Мати поралась у хаті, син — надворі, діти — на грядках. Свекор спитав: «А ти, невісточко, чим займалася?» Вона відповіла: «У мене немає звички працювати» і додала: «та й не вмію нічого». Старий сказав: «Коли нічого не робила, то і їсти не заслужила».
6. Голодний день. Усі смачно пообідали, а невістка цілий день ходила голодна. Наступного дня вона встала рано, бо голод не давав спати. Свекруха готувала сніданок і її не просила, а невістка сама принесла води з криниці.
7. Горнятко води. Під обід свекор спитав, хто що робив. Мати сказала: «Наша невістка сьогодні води принесла». Старий розпорядився: «Дайте їй за це горнятко води». Невістка випила воду, поплакала й подумала: «Якщо й далі нічого не робитиму, схудну та знесилюся».
8. Зміна. Наступного ранку вона прокинулась до сходу сонця й почала поратися: сніданок приготувала, в хаті поприбирала, корів подоїла, білизну попрала.
9. Батьки в гостях. Через тиждень заходять батьки й не впізнають доньки. Вона каже: «Я тепер, тату, більше ніколи лінуватися не буду», — бо «голод страшніший за будь-яку роботу».
Аналіз твору
Тема й жанр. Це соціально-побутова казка: вона про звичайне життя — родину, працю, виховання — і майже без чарівного. Вигадка тут невелика, а мудрість життєва.
Виховання. Казка показує дві ситуації. Вдома дівчину не вчили працювати: мати все пробачала, і донька виросла ледачою. У новій родині її ніхто не бив і не лаяв, лише послідовно повторювали правило: хто не працює, той не їсть. І це подіяло.
Два способи виховання. Батьки діють м’яко, але це робить дитину безпорадною. Свекор діє спокійно й твердо, без крику. Народ вважає, що праця — основа життя, і не терпить дармоїдства. Сьогодні ми б сказали, що голодувати нікого не можна, але в казці це приклад з народної педагогіки: людина вчиться, коли бачить наслідки своїх дій.
Зміна героїні. Дівчина змінюється поступово: спочатку відмовляється, потім приносить воду, потім робить усе господарство. Її зміну пояснює голод, а не страх покарання. Тому висновок «голод страшніший за будь-яку роботу» звучить щиро.
Мова. Казка написана простою мовою: молодичка, невісточка, свекруха, поралась, прибирала. Багато однорідних дієслів: «не пряла, не мила, не шила», «сніданок приготувала, в хаті поприбирала, корів подоїла, білизну попрала».
Про текст. УкрЛіб подає цю казку в літературній, дещо сучасній обробці. У підручниках вона може бути записана трохи інакше.
Головна думка. Праця потрібна кожному, і вчитися працювати треба змалку. Розпещеність шкодить, а життя навчає тих, хто хоче змінитися.
Головні герої
Дівчина
— головна героїняУ батьківському домі нічого не робила: «Не пряла, не мила, не шила. Тільки перед дзеркалом сиділа». У новій родині спершу каже, що не вміє працювати, але голод її вчить. Після цього сама встає до сходу сонця й береться за все.
- розпещена
- ледача
- здатна змінитися
- розумна
- «Не пряла, не мила, не шила.»
- «голод страшніший за будь-яку роботу»
Мати й батько дівчини
— батьки, що розпестили донькуБатько інколи сварився, а мати захищала доньку: «Іще встигне наробитися!» Така м’якість зробила дівчину ледачою.
- любляча мати
- суворий, але безсилий батько
- «Іще встигне наробитися!»
Свекор (старий)
— мудрий голова нової родиниНе сварить, а ставить прості питання за обідом. Коли дізнається, що невістка нічого не робила, мовить: «Коли нічого не робила, то і їсти не заслужила». Так само спокійно пояснює вимогу за кожну дрібницю.
- справедливий
- послідовний
- вимогливий
- «Коли нічого не робила, то і їсти не заслужила.»
Цитати для твору
-
«Не пряла, не мила, не шила. Тільки перед дзеркалом сиділа.»
про дівчину вдома
-
«Не кричи на доню, вона ж у нас така маленька! Іще встигне наробитися!»
мати захищає доньку
-
«У мене немає звички працювати»
дівчина у свекра; далі додає: «та й не вмію нічого»
-
«Коли нічого не робила, то і їсти не заслужила.»
справедливе правило свекра
-
«Я тепер, тату, більше ніколи лінуватися не буду»
кінцівка
Художні засоби
- Антитеза (протиставлення)
- дев’ятеро працьовитих синів і одна ледача донька; ледача дівчина вдома й працьовита в чужій оселі
- Повтор
- «Не пряла, не мила, не шила»; три однорідні дієслова створюють ритм
- Поступовий розвиток
- дівчина йде від нічого не роблю до води, а потім і до цілого господарства
- Діалог
- розмова за обідом: «А ти, невісточко, чим займалася?»
- Мораль
- висновок героїні в кінці: голод страшніший за роботу
- Народна мудрість
- хто не працює, той не їсть — ця народна думка стоїть за словами свекра
План твору
- Ледача донька в заможній родині
- Заміжжя
- Запитання свекра за обідом
- Голодний день
- Горнятко води
- Дівчина береться до роботи
- Відвідини батьків
- Висновок: голод страшніший за роботу
Теми творів за цим текстом
На кожній сторінці — план, цитати і 3 готові варіанти.
Перевір себе
7 питань. Відповіді перевіряються одразу — нічого нікуди не надсилається.
1. Скільки синів було в заможного чоловіка?
2. Що робила дівчина вдома?
3. Як мати ставилась до доньки?
4. Що відповіла невістка свекрові, коли той спитав, чим вона займалася?
5. Що дали невістці за принесену воду?
6. Що сталося через тиждень?
7. Що дівчина сказала батькові наприкінці?
Читацький щоденник
Готова основа запису. Допиши своє враження й скопіюй у зошит — останній рядок має бути твоїм, а не чужим.
- Автор
- народна творчість
- Назва
- Лінива дівчина
- Жанр
- народна соціально-побутова казка (про лінь і працю)
- Головні герої
- Дівчина, Мати й батько дівчини, Свекор (старий)
- Про що
- У заможній сім’ї наймолодша донька виросла ледачою: сиділа перед дзеркалом, а мати її захищала. Дівчину видали заміж. У новій родині ніхто не сварився, але опівдні свекор сказав: хто не працював, тому й їсти не належить. Зголодніла невістка взялася до роботи. Коли приїхали батьки, вони її не впізнали, а дівчина сказала: «Голод страшніший за будь-яку роботу».