Образ Журавля в повісті Нестайка «Чарівний талісман»

Журавель — один із трьох друзів у повісті Всеволода Нестайка «Чарівний талісман». Прізвисько він отримав за зріст: Журавель значно вищий за друзів і схожий на високий колодязний журавель.

Журавель добрий і м’який. Він не любить сварок і майже ніколи не сперечається. Друзі іноді глузують з нього, але він не ображається. Він любить поспати й розповідати сни, а ще пам’ятає про свої обов’язки: хоче полагодити повітку, допомагає мамі.

Коли Циган і Марусик тікають до лісу, Журавель проводжає їх до куреня з ковдрами й дає розумну пораду, а вранці першим біжить до них із новинами. Білет, який дорослі пхали одне одному, зрештою лишається саме в нього, і саме він пробує помирити друзів.

Журавель показує, що добрий друг не мусить бути гучним ватажком. Він просто вміє бути поруч і дбати про інших.

Журавель із повісті Нестайка «Чарівний талісман» на перший погляд найменш помітний із трьох друзів. Циган командує, Марусик фантазує й боїться, а Журавель мовчки йде слідом. Але в цій тихості і є його сила.

Автор одразу показує головні риси героя: він добрий, поступливий, не любить сварок і майже не вміє ображатися. Друзі часто жартують із нього, а він лише усміхається. Однак це не слабкість: коли треба, Журавель міг би постояти за себе, але обирає мир.

Журавель відповідальний. Навіть коли друзі кличуть у ліс, він пам’ятає про повітку, яку обіцяв мамі полагодити. Він єдиний здогадується, що грибів, які назбирали втікачі, не варто нести додому, бо це видасть їхню схованку. А коли все село шукає хлопців, Журавель і береже таємницю, і несе новини.

Найважливіше в Журавлеві — вірність дружбі. Він не вміє брехати: коли каже неправду, усміхається винувато. Та заради друзів готовий піти на хитрість. Коли Циган із Марусиком не хочуть миритися, Журавель на річці, схоже, вдає, що йому звело ногу, і змушує їх кинутися на допомогу.

Отже, Журавель — найпростіший і найчистіший герой повісті. Автор показує: справжню дружбу тримає не той, хто головніший, а той, хто вміє дбати про інших.

Журавель мені найбільше запам’ятався з усіх героїв повісті Нестайка. Спочатку він здається трохи кумедним: надто високий, надто добрий, любить спати. Але чим далі читаєш, тим більше розумієш, що саме він найдорослішою душею з-поміж трьох друзів.

Йому важче за інших: у нього лише мама й бабуся, батька немає. Але він не жаліється й не сердиться. Допомагає по господарству й вірить у людей.

Мені подобається, що Журавель не вміє брехати. Коли він на річці каже, що судома минула, його винувата усмішка видає, що все було не зовсім так. Але ця хитрість добра: вона нікого не ображає, а допомагає.

Мабуть, у кожному класі є такий Журавель — тихий, надійний друг, який не просить подяки. Повість нагадує: таких друзів треба цінувати.