Чи справедливо лев став царем (за казкою «Цар лев»)

У казці «Цар лев» звірі вибирали собі царя. Слон і лев мали порівну голосів, тому вирішили позмагатися.

Але змагання було нечесним. Лисиця, яка допомагала леву, домовилася, щоб ніхто не бачив бою. Вночі слон заснув біля дуба. Лисиця вмовила мишей і ведмедя підточити дерево. Воно впало разом зі слоном.

Лев не зробив нічого. Він лише стояв поруч, коли прийшли звірі. Лисиця сказала, що він найсильніший, і ніхто не посмів заперечити.

Слон у цей час лежав під деревом, хоча був сильним і чесним. Він не мав шансу довести свою силу, бо його обдурили.

Я вважаю, що лев став царем несправедливо. Влада, здобута обманом, не робить правителя добрим. Казка вчить цінувати чесність.

Чи справедливо лев став царем у казці? Щоб відповісти, треба уважно придивитися до того, що відбувалося.

Спочатку звірі діяли чесно. Зебра сказала, що треба вибрати «не лише сміливого й сильного, але й мудрого та чесного правителя». Олень запропонував голосування горіхами, і звірі погодились. Але голоси розділились порівну.

Тоді втрутилася лисиця. Вона запропонувала змагання, але домовилась, щоб ніхто не приходив дивитись. Це було потрібно для обману. Вночі слон заснув, і лисиця сказала леву: «Як велетень упаде, скажемо, що ти його поборов».

Лев не змагався. Дерево підточили миші та ведмідь, які навіть не знали, що відбувається. Слон упав, а лев, стоячи над ним, став «переможцем».

Висновок казки сумний: «Наляканим звірям нічого не залишалося, як змиритися з новим ватажком». Тобто звірі не повірили, а злякалися.

Дивно й сумно, що ніхто з тих, хто бачив слона на землі, не став сперечатися. Звірі просто злякалися. Це означає, що несправедливість перемогла ще й тому, що її не зупинили.

Отже, лев став царем несправедливо. Влада, здобута нечесно, не може бути добрим початком.

Мені здається, що в цій казці несправедливість видно особливо добре, бо слон навіть не знав про змагання. Він просто заснув. А коли прокинувся, усе вже було вирішено.

Лев, на мою думку, вчинив ганебно. Він нічого не зробив сам. Усю роботу виконали лисиця, миші й ведмідь. Лев тільки скористався чужою хитрістю.

Звісно, є й ті, хто не винен, наприклад ведмідь. Він ішов по мед і не знав, що валить дерево. Але через це обман вдався.

Мені шкода й слона. Він вірив, що змагання буде чесним, і поклався спати. Така довіра не повинна ставати причиною поразки.

Тому я думаю, що така перемога нічого не варта, а справжнім царем має бути той, хто не боїться чесного бою.